Передплатити Підтримати

Стаття Путіна - прелюдія війни!

Головний адресат цього опусу - внутрішній споживач

Величезна пропагандистська стаття президента Російської Федерації Володимира Путіна про «історичну єдність українців і росіян» і що «українці і росіяни — один народ» — це не просто черговий виток гібридної війни проти України, чергова атака чи спецоперація на інформаційному фронті. Це очевидна підготовка ґрунту до чергової військової агресії. У такий спосіб Путін намагається наперед виправдати свої подальші войовничі кроки. Він готує російський і український народи, а також світову громадськість до того, що Україна — це «російська історична територія», тому, мовляв, якщо російські війська підуть відвойовувати ці землі, то нічого погано не робитимуть: Росія має на це історичне право, бо забирає не чуже, а своє. Бо ніякої України, як самостійної держави, і окремого українського народу, на думку Путіна, ніколи не було. Він вже і раніше говорив, що Українську державу вигадали більшовики, а на творення української ідентичності вплинули австрійські спецслужби напередодні Першої світової війни. І зараз у своїй статті він вкотре повторив про велику Російську імперію, частиною якої були малороси.

Це також чіткий сигнал Заходу: згідно з логікою путінської статті, стосунки з Україною — це внутрішня справа Росії. Цією аргументацією господар Кремля виправдовує й анексію Криму. Він дає зрозуміти Заходу, що вас чіпати не будемо, але і ви нам не заважайте розбиратися зі своїми колишніми територіями. І Захід, особливо Німеччина і Франція, на жаль, готові у це повірити… Їх життя нічого не вчить.

Але головний адресат цього опусу — внутрішній споживач, бо попри шалену пропаганду далеко не всі росіяни схвалять чергову анексію української території чи тим паче відкриту військову агресію проти України. Тому росіянам треба наперед вкласти у голови, що це ніяка не війна, а відновлення історичної справедливості, тобто повернення блудної вівці… Одне слово, блага справа. Це посил і російським військовим (можливо, їм насамперед), які повинні свято вірити, що вони — не агресори, а захисники інтересів своєї великої країни. Що вони нікого і нічого не завойовують, а відвойовують своє. Ба більше! Автор статті вигадав новий термін — «анти-Росія». Він вважає, що сучасна українська держава будується як «антиросійський проєкт». А оскільки Україна апріорі вороже налаштована до Росії, то за логікою Путіна, якщо Росія піде на Україну війною, це ніяка не агресія, а превентивний захист, дії на випередження. Назвавши Україну «анти-Росією», Путін, по суті, оголосив Україну офіційним ворогом, відтак, розв'язав своїй армії руки…

Чому ця стаття з'явилася саме зараз? Бо будівництво Північного потоку-2 на фінальній стадії. Америка, схоже, остаточно змирилася з Потоком і вирішила, що через це не буде сваритися з Німеччиною. Коли новозбудований в обхід України газопровід запрацює, Росію ніщо не стримуватиме від прямої агресії. Якби це страшно і для когось абсурдно не звучало (колись абсурдом здавались припущення, що Росія може анексувати Крим), але після запровадження у дію Північного потоку-2 Росія може навіть бомбити територію України. До цього часу відкрита війна з усіма її наслідками могла зупинити транзит російського газу через територію України до Європи. Також не забуваймо, що кілька місяців тому Путін стягнув до кордону з Україною величезну кількість військ і важкої техніки. Попри заяви, що то були навчання, концентрація російських військ біля кордону з Україною досі величезна… Уявляєте, як дорого для бюджету Росії стільки часу тримати там війська і техніку? Думаєте, це робиться лише, щоб лякати й блефувати? Навряд чи.

Коментуючи статтю Путіна, Зеленський намагався у стилі 95 Кварталу жартували та іронізувати, мовляв, президент Росії не має часу на зустріч з президентом України, а час писати довжелезні статті має… Але даремно Зеленський так легковажить. Річ не у розмірі статті, і не у часі, який Путін витратив для написання (тим паче, зрозуміло, що він персонально її не писав), а в наслідках. І вони очевидні. Якщо це не пряма погроза війною, то однозначно висування територіальних претензій. По суті, це прелюдія до оголошення війни. І озвучує войовничі плани не якийсь Жириновський чи інші фріки російської політики, а глава держави! Де реакція українського МЗС? Де звернення у відповідні міжнародні інстанції та інституції? Де, зрештою, засідання РНБО? Саме з цього приводу і мало би бути терміново скликане РНБО, де треба намітити план захисту. Бо те, Путін давно виношує план нападу, зрозуміло. Він цього вже і не приховує, відкритим залишається лише питання часу і як далеко у глиб України має намір піти… Але з боку офіційного Києва жодного тілоруху… Повна імпотенція. Позиція страуса. Влада вдає, що нічого надзвичайного не відбувається. Або не здатні усвідомити масштаби небезпеки, або заціпеніли від страху?