Передплатити Підтримати

Шкода, що 1991 року Україна не поставила досвід піонерії собі на службу

Це допомогло б уникнути втрати Криму і Донбасу, створити політичну націю і вирішити проблеми української мови

Вчора нічого не писав про піонерію. А навіщо? Всі пишуть!

А сьогодні скажу пару слів.

Шкода, що 1991 року серед будівельників нової української держави не знайшлося людини, яка змогла б оцінити радянський досвід роботи з молоддю та підлітками і поставити його на службу.

Як це не парадоксально звучить, але це допомогло б уникнути втрати Криму і Донбасу. І створити політичну націю. І вирішити проблеми української мови.

Піонерія, будучи калькою скаутського руху за формою, мала потужну ідеологічну спрямованість і була супер-ефективним інструментом патріотичного виховання. Вбудовування в шаблон починалося з дитячих книжок і ясел, і тривало до самої смерті.

Незважаючи на масу дурниць всередині системи, так якісно діяти на молоді мізки і просувати ідеологічні цінності, як це робили піонерія з комсомолом, ми досі не вміємо. Немає кадрів, немає розуміння, немає установок, немає фінансування.

Я, якщо чесно, перестав вірити в ідею після 6 класу, після українського «Артеку» — одеської «Молодої гвардії». Як відрізало. Але в системі я залишався, система з себе не випускала. Або зжирала, або ти грав у рамках певних правил. Без зовнішньої причини, спрацювало щось внутрішнє, не знаю що. Але внутрішній протест не зараховується, а воював я жартами і політичними анекдотами. Не любити систему і боротися з нею — різні речі. Я намагався не вбудовуватися і не випадати. Такий собі протест.

Працював у піонерських таборах вожатим, сподіваюся, залишив у своїх підопічних добру пам'ять. Ідеологією не труїв, намагався бути цікавою людиною.

Цицьки, шорти, краватки, пілотки й інший пін-ап залишимо за бортом — молодість ніхто не відміняв, правда ж?

Що в сухому залишку?

Хочете отримати результат миттєво? Готуйтеся до насильства, крові, ламання через коліно.

Хочете результат? Працюйте з дітьми і молоддю. Насильства буде в сотні разів менше, толку більше. Радянська влада це розуміла і вміла.

Використовувати досвід попередніх поколінь не соромно, соромно, коли немає розуму його використовувати. А шкода.

Джерело