Зеленський – президент двієчник. У нього схиблена уява про порядність

Два роки тому Володимира Зеленського обрали президентом.

Окреме кіно — це те, завдяки яким технологіям його обрали. Це був набір маніпулятивних методів.

Але базувався він на одній ціннісній характеристиці. Яка, на думку людей, найбільше необхідна керівнику. Це порядність і чесність.

І я хотів би, щоб ми через два роки змогли його оцінити, як керівника країни.

Є чіткі критерії, яким має бути успішний керівник. Неважливо, якого рівня і управлінського типу: від директора бізнес-компанії, головного лікаря центральної районної лікарні до лідера країни.

Є п'ять критеріїв і одна ціннісна характеристика, без яких управлінець не може бути успішним. Тобто із кожного він має мати хоча б трієчку в нашому табелі. Я б ще ці критерії ранжував від більш необхідного до менш. Хоча повторюсь, що необхідні усі. Поїхали:

1. Стратегічне мислення. Вміння бачити динамічну компанію чи лобістську кампанію, галузь, неурядову організацію, доручену ділянку у багатовимірній перспективі: демографія, спроможності, конкуренти, «бандитські розклади»…

І Володимир Олександрович сам у Давосі торік заявив на весь світ, що стратегія — не його коник.

Двійка.

2. Вміння підбирати і розставляти кадри. Керівник не може всього знати і все охопити. Тому потрібно вибрати і поставити того, хто нестиме тягар обов'язків і відповідальності. Часто керівник має призначати тих, хто й сам повинен мати стратегічне мислення і призначати кадри.

Що ми бачимо тут у «найвеличнішого»? «Квартал», люди олігархів і підлабузники. Ну, і Мендель, звісно.

Двійка.

3. Комунікативність. Причому у різній її спрямованості. У формуванні стосунків з партнерами, постачальниками, суміжниками, керівництвом. Ну, і з підлеглими спілкуватися не за принципом: «Я начальник — ти дурак». Потрібне розуміння, що винен не лише своїй сім'ї, а й сім'ям підлеглих, принаймні, премії і настрій.

А у нас? Зеленський спілкується з піплом через відосики. Комунікації — це обов'язковий зворотній зв'язок. А у нас — він сам на сцені, а піплу дозволяють лише аплодувати із залу.

Двійка.

4. Адаптивність і вміння тримати удар. Простіше — бути кризовим менеджером. Здатність швидко реагувати на оперативні виклики, і бажано без паніки. Чудовий приклад — Черчилль. З одного боку — безкомпромісність у боротьбі з Гітлером, з іншого — «неможливий» союз зі Сталіним (через здачу йому довоєнних територій іншого союзника — Польщі).

Зеленський надзвичайно гнучкий і вміє швидко міняти позицію. От хоча б щодо війни: від «перестать стрелять» до необхідності вступу в НАТО. Ще й панікує добре.

Поставимо трієчку.

5. Професійність. Передбачається, якщо ви керуєте спортом, то знаєте різницю між волейболом і водним поло. А якщо медициною — відрізняєте гонорею від діареї. Якщо ви командуєте військовими, то вмієте посилати підлеглих на смерть.

Ну, тут ясно — двійка.

Ну, і нарешті на додачу до цих необхідних якостей у керівника має бути порядність. Ця якість потрібна сучасному керівникові. Вона важлива, як і п’ять попередніх.

Але є одне але. Добрий керівник у папуасів їсть людей. А у деяких суспільствах він має вміти їсти мізки підлеглим. Тут порядність — це набір етичних якостей, які відповідають сучасному менталітету нації, суспільним нормам.

Наприклад, у нашому суспільстві побутує поняття «чесний злодій». А у нормальних суспільствах це — оксюморон.

Тому Янукович — порядний батько, і був винен лише своїй сім'ї. Але я знаю людей, які за це вважають його порядною людиною.

І тут у Зеленського, на мій суб'єктивний погляд, теж двійка.

Бо за моїми уявленнями про порядність — треба не Колю Тищенка з Татаровим відмазувати (бо це у них вважається порядним — відмазати друзів), а каленим залізом випалювати корупцію.

Схиблена у нього уява про порядність.

Як вам президент двієчник?

А він на другий термін хоче. Чекайте.

Джерело