Заяви Мендель збігаються з інтересами Кремля
Навіщо йти на компроміси для тих, хто десятиліттями ненавидить цю країну?
Заяви кола людей, наближених до Володимира Зеленського, можуть багато що сказати про нього самого. Або про те, що наразі прийнятне в Офісі президента. Останнім часом все частіше виринає теза про «українську російську». Олексій Арестович просуває її не перший рік, Арсен Аваков нещодавно ляпнув про «слобожанский язык». Тепер до них долучилася Юлія Мендель, яка в будь-якій іншій країні давно б вже не була речницею президента.
На мою думку, Мендель займається абсолютно ганебною діяльністю, беручи участь в телепроєкті каналу «ДОМ». Думка про «українську російську» не сама з'явилася в її голові. Прочитала з суфлера абсолютно заготовлений текст. Подивіться на її конструкції та подумайте, чи сформулювали б так взагалі речення: «Нам надо созидать культуру с точки зрения космополитизма». Захисників мови взагалі називає «ангелами с запеневшимися ртами».
Важливо ще й як було озвучено заяву про «українську російську»: «Вся страна так и не заговорила на украинском языке, нельзя его насильственно насаждать». Дискредитує та зневажає націоналізм. Зате створює всі умови для аудиторії «какая разніца», щоб і далі було комфортно відторгати все українське. Нібито між рядків заспокійливо промовляє: «Ви ігнорували державну мову. Ми будемо старатися, щоб ви робили це й далі. Навіть придумали для вас спеціальну російську мову». Ця позиція абсолютно збігається з інтересами Кремля. Смішно, коли Аваков говорить, що не віддасть російську мову Росії. Та її ніхто й не забирає. Якраз навпаки. Нав'язують, щоб створити ілюзію спільного культурного поля. Російську мову неможливо відділити від імперця-монополіста.
Як завжди орієнтується на умовних фанатів «95-го кварталу». Але навіщо підлаштовувати свою позицію під тих, кому байдуже? Йти на компроміси для тих, хто десятиліттями ненавидить цю країну. Ще б виділили культуру гопників та таксистів. Держава диктує певні зобов'язання та правила. У даному випадку — вивчити мову. Влада має вести діалог з громадянами, а не населенням «какая разніца». На відміну від цієї інертної аудиторії, проактивна частина суспільства здатна зробити протест. І він буде більш впливовим, ніж хотілося б уряду. Поки що розвиток України в правильному руслі утримують лише такі свідомі громадяни.
