Передплата 2024 «Добрий господар»

Найдивніше в усьому цьому – це втрата нюху

Інколи це навіть смішно. Але тільки тоді розумієш, як багато ти сприймаєш через запах

І як багато втрачаєш, коли не чуєш запаху. Все — як пластик або гума. Пластикове яблуко. Гумовий хліб. Все сіре, все ніяке.

Найважче (для мене принаймні) — слабкість. Тотальна, коли ти постояв десять хвилин і мусиш присісти або прилягти. Застелив ліжко і ловиш задишку, ніби пробіг кілька км. Коли мусиш спати ще й вдень, попри те, що всю ніч проспав. І не проти поспати ще в проміжку між тим відсипанням. Втрата бажання до всього. Неможливість сконцентруватись.

Найстрашніше — не знаєш, що буде вночі — підняття температури, падіння кисню, виклик швидкої, криза у близької людини…

Але є і позитив — переконуєшся що поруч — свої. Сім’я. Друзі. Що ти не сам. Що допоможуть. Привезуть. Дістануть, передадуть все, що потрібно — від свіжих голубців до кисневого концентратора. Дякую вам, рідні!

В мене, як ви зрозуміли — порівняно легка форма ковіду. Перші ознаки відчув минулого тижня. З того часу — на самоізоляції. В четвер отримав офіційний діагноз. Гостру фазу, надіюсь вже перейшов. Але до повного одужання ще треба почекати. Важче дружині. Але думаю, надалі з кожним днем нам буде легше. Тішить — що скоро все ж справжня весна!

Пильнуйтесь і бережіть себе ! Здоров’я і життя варті того.

Джерело

Схожі новини