Передплатити Підтримати

Є три типи людей, чия молодість пройшла у 1990-ті

Свобода vs відповідальність: дилема нашого часу

Наш президент і його ко — з покоління тих, чия молодість пройшла у 1990-ті. Як і моя. Цікаво було би зрозуміти, що це за покоління. Воно дорослішало в епоху двох протилежних досвідів.

Перший: раптом нічого не стало. Грошей, їжі, статусу батьків, стабільності, країни-імперії, кумирів бабусь і дідусів (і частково батьків), світла, роботи і т.д. Творіння нічого. Саме так, без прийменника: творіння нічого.

Другий: раптом стало так багато всього. Грошей (для когось), нового статусу, музики, книжок, нових кумирів, нових можливостей, шмотків, кока-коли, якісного алкоголю, подорожей, сексу. Наркотичне сп'яніння від нового всього.

Ці два протилежні досвіди породжували химерні поєднання. І з цих поєднань народилося кілька категорій людей.

Перша — яка так і не змогла себе знайти в цій радикальній зміні. Люди, які змирилися з думкою, що неможливим є все. У нас у країні досі таких людей чимало. Підозрюю, вони голосують за ОПЗЖ.

Друга — яка була настільки шокована цією тотальною відсутністю, що відчула своєю місією маніакально заповнювати порожнечі, яких виявилося повно. У бізнесі, культурі, освіті, політиці — скрізь. Маніакальне прагнення зшивати дірки. Я відчуваю свою належність до цієї групи.

Третя — люди, яких настільки сп'янило відчуття можливостей, які досягли певних несподіваних успіхів — що повірили у те, що неможливого не існує. Що можливим є все. Мені здається, Зе і ко — з цієї третьої категорії. Для них іти в політику означало погратися в ще один рівень «челенджу». Ще один рівень комп'ютерної гри. Дати відповідь собі на питання «можу чи не можу». І 1990-ті їх навчили, що «звісно, можу». Будь-що.

У такому квесті «можу чи не можу» відсікається питання «щоб що?». У ньому є одна проблема: відсутність відповідальності. Відсутність думання про наслідки. Мислення категоріями можливостей, ризиків, квестів, рівнів гри, вічного теперішнього — але не наслідків, відповідальності та майбутнього.

Ця напруга між мисленням про можливості (сп'янілої свободи) і мисленням про наслідки (тверезої відповідальності) — цікава дилема нашого часу.

Джерело