Путін бажає залишитися в Молдові. І в Україні також
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що зміна статус-кво у фактично окупованому російськими військами Придністров'ї може привести до «серйозної дестабілізації»
«Ці слова російського чиновника стали реакцією на заяву обраної президентки Молдови Маї Санду, яка виступила за виведення російських військ і боєприпасів з окупованого молдавського регіону і перетворення військової миротворчої місії на цивільну.
До речі, ніякої особливої сенсації у словах Санду немає. За виведення російських військ з Придністров'я протягом останніх десятиліть послідовно виступають майже всі президенти і прем'єр-міністри Молдови — за винятком, зрозуміло, представників проросійських сил. При цьому Санду навіть не говорила про негайне повернення Придністров'я під контроль Кишинева, вона лише висловилася за перетворення миротворчої місії на цивільну під егідою ОБСЄ.
І вже ця обережна заява призвела до російських погроз, до попередження про «серйозну дестабілізацію». Очевидно, що Кремль не збирається сприяти вирішенню придністровського конфлікту, що для Путіна головне — це саме збереження «статус-кво», тобто російської військової присутності у іншій країні. І не потрібно тут стверджувати, що це все через те, що обрали «не ту» Санду, а ось обрали б Додона … Проросійський політик був президентом Молдови протягом останніх чотирьох років і мало не жив у Кремлі. При цьому ніяких зрушень у вирішенні придністровського питання не відбулося. Хоча — і це потрібно розуміти — приєднання Придністров'я гарантувало б Додону перемогу на наступних президентських виборах, а проросійським силам — впевнений успіх на парламентських. І що? І нічого. Росія окупованих земель добром не віддає. Нікому. Ні союзникам, ні противникам.
І це — відповідь тим в Україні, хто досі серйозно розраховує на якісь домовленості з Путіним, на те, що він погодиться на якихось миротворців ОБСЄ або ООН. Не погодиться. Максимум — на якийсь час перестане стріляти. І не дуже надовго. І відповідь тим, хто думає, що якщо президентом України оберуть Медведчука або Бойка — відразу ж віддадуть Донбас і Крим. Не віддадуть. Максимум — примусять Медведчука їхати до Донецька або Сімферополя і цілуватися з Пушиліним або Аксьоновим на День Росії, як змушували Додона відвідувати у це «світле свято» Придністров'я й цілуватися там із Красносєльським.
Питання про окупацію молдавських або українських територій вирішиться тільки з послабленням і крахом російського режиму — і не кожен наш сучасник до цього доживе. А до цього і у Києві, і у Кишиневі слід бути готовими якщо не до нової ескалації, то вже принаймні до «збереження статус-кво».
