Байден переміг. Демократія знову стає котом, який вміє ловити мишей
Ліберальні ідеї показують зуби
Я маю дуже спокійні емоції щодо перемоги Джо. Так, я вболівав за нього. Але.
— половина Америки проголосувала за Дональда. Він і досі не визнав поразки — і не знаємо, що влетить в його голову і як він діятиме.
— навіть якщо визнає — популізм піде в опозицію, а значить ставатиме сильнішим. Бо популізм найсильніший саме в опозиції.
— є об'єктивні речі, на які Трамп намагався дати свою недолугу відповідь: зміщення центру світу від США та Заходу загалом; відчуття втрати домінування у США; розпад концепту «світового порядку» і його заміна на антиконцепт «світового хаосу»; холодний спокій Китаю і Індії, які просто чекають на своє. Чи змінить це Джо? — ні. Бо є історія, є її тренди, є її напрям — це те, чого все менше хочуть чути/розуміти у світі, який занурений у вічне теперішнє. Найбільше нервам та істериці підвладні люди/країни/ідеї, які відчувають, що щось втрачають.
— те, що прихильники Джо називають божевіллям виборців Дональда, дуже часто є фрустрацією та травмованістю людей, які щось втратили. Колишній статус, колишню впевненість, колишню заможність, колишнє майбутнє. Особливо колишнє майбутнє. Тобто колишні надії, плани, сподівання. Я не думаю, що їх за одну ніч стане менше.
— але я радий, і ось чому. Ліберальні ідеї знову показують зуби. Вони показують, що здатні боротися. Вони розуміють, що вже не в мейнстримі, а тому don't take things for granted, тобто вам нічого не гарантовано. Не факт, що вони переможуть у наступні десятиліття. Але фактом є ось що: демократія знову стає котом, який вміє ловити мишей. Який вміє боротися. І це важливо — бо мишей стає все більше. І боротьба стає все гострішою.
Тому Джо, радий за тебе. Але все тільки починається.
