Дурням, якщо не везе, то не везе в усьому
Саме час спробувати проаналізувати тупикову ситуацію в державному управлінні, яку в ЗМІ, в залежності від розуміння і усвідомлення ступеню загрози називають “кризою”, “колапсом” або “клінчем”. Щоправда, незмінною залишається приставка до цих визначень - конституційна
Саме з конституційності і можна почати.
Як відомо, основою демократичного суспільства є чіткий розподіл повноважень і відповідальності гілок влади. Такий устрій чітко визначений Конституцією нашої країни. Будь-які спроби порушення цього балансу можуть бути розтлумачені виключно як спроба конституційного перевороту або узурпації влади.
Тепер не менш значуще питання: а в чому, власне кажучи, причина того, що відбувається? Або, за класичним формулюванням, хто винний?
На перший погляд, кандидатами у винуватці можуть розглядатися і власне КСУ — мовляв, безпідставне рішення прийняв, і керівництво держави — не створило умов для незалежного функціонування КСУ. Але не станемо забувати, що скандальне рішення суду прийнято під тиском. І не просто під тиском обставин, а під тиском саме державного органу, який належить до виконавчої влади. Втішати може тільки той факт, що орган цей, будемо сподіватися, ще не «на 100 відсотків свій».
Відповідно до класичного підходу, саме час визначитися що робити.
Президент в своєму законопроекті вимагає фактично розпуску КСУ. При чому така вимога супроводжується навіть погрозами про розпуск Верховної Ради у випадку, якщо таке рішення не буде підтримано монобільшістю. Як проміжний варіант, вочевидь, після підказки, пропонується групова відставка суддів. Саме про неї сьогодні в пориві прояву лояльності до лідера говорили з трибуни представники партії влади, щоправда, в кількості лише близько півсотні депутатів. Сама по собі кількість, між іншим, також говорить багато про що.
У цій ситуації найбільш перспективним здається рішення, яке запропонував спікер у його законопроекті. У ньому пропонується повернути НАЗК практично всі його права. При цьому уряду пропонується розробити законопроект про створення системи запобігання корупції стосовно суддів, а також механізм притягнення їх до відповідальності. Сьогодні законопроект Разумкова був розглянутий профільним комітетом ВРУ і рекомендований до розгляду в залі. Законопроект президента комітетом не розглядався. Не менш значущий факт.
У підсумку можна зазначити, що можна розглядати декілька причин «колапсу».
По-перше — банальний непрофесіоналізм владної команди, яка на зразок «мартишки з окулярами», здається ще й досі не зрозуміла складність управління державою в порівнянні із скільки завгодно успішним медіапроектом.
По-друге — цілеспрямовані дії щодо взяття під контроль КСУ в рамках загального замислу узурпації влади в країні.
По-третє — жалюгідна спроба шляхом генерування внутрішньої політичної кризи і подальшого вжиття «рішучих» заходів врятувати свій стрімко падаючий рейтинг і підсолодити гіркоту від поразки на виборах до місцевих органів влади.
Залишається додати, що у нашому випадку не можна виключати і карколомну комбінацію всіх трьох варіантів. Дурням то, як відомо, якщо не везе, то не везе в усьому.
