Зеленський підписує смертний вирок економіці
Якщо ще не всі інвестори вловили сигнал, що реформам тут не місце, то після знищення незалежності Нацбанку влада приготувалася знищити незалежність НАБУ
Якщо нашим міжнародним партнерам було мало Смолія, то на десерт українська влада приготувала їм Ситника в клярі. Якщо ще не всі інвестори вловили сигнал, що реформам тут не місце, то після знищення незалежності Нацбанку влада приготувалася знищити незалежність НАБУ. І це повинні зробити на позачерговій сесії, яку зібрали на вимогу Дубінського. Тобто це буде зроблено на позачерговій сесії, організованій Коломойським за допомогою підписів 155 депутатів, яких зібрав Коломойський. Яких ще сигналів для інвесторів вам не вистачало?
При цьому знову грубо порушують щойно взяті на себе зобов'язання. Під які Україна отримала понад $ 2,6 млрд. Причому навіть більш грубо, ніж зі Смолієм. Адже у випадку з головою НБУ Офіс президента ще міг прикриватися лицемірними відмазками, що інститут залишається незалежним, це всього лише зміна персоналій. І на блакитному оці стверджувати, що на Смолія ніхто не тиснув і від нас, зайшовши в Офіс президента, відчув раптове і непереборне бажання піти у відставку. Що ж, буває. Звичайно, їм ніхто не вірив. Але принаймні вони отримували шанс витримати зовнішні пристойності.
У випадку з НАБУ мова якраз іде про незалежність інституту. Тому що закон, який просуває Коломойський і Ко, б'є саме по незалежності НАБУ, спрощуючи звільнення його голови. При цьому, в щойно підписаному президентом України меморандумі чорним по білому написано, що цей закон, саме цей закон, не буде прийнятий. І незалежність НАБУ збережеться. Таким чином, порушення слова ще більш очевидне, ніж у випадку відставки Смолія. І МВФ не зможе тут дипломатично сказати, що вони подивляться, що буде далі і яка політика буде після. Тому що створення незалежного НАБУ було частиною програми реформ, було частиною програми МВФ. І руйнування цієї незалежності ставить хрест на співпраці. І так, спихнути на неслухняних депутатів не вийде. Тому що підписувати цей закон буде особисто президент.
Можна, звичайно, припустити, що вони вирішили взяти Ситника в заручники, торгуючись із Заходом по темі НБУ. А-ля пробачте нас за НБУ, зробіть вигляд, що не помітили, і тоді ми не вб'ємо НАБУ? Теоретично від професіоналів рівня «Слуг народу» цього можна очікувати. Якщо ще недавно вони сподівалися отримати багато-багато мільярдів від Трампа за компромат на Байдена. Але вже точно не варто очікувати, що такий шантаж прокотить.
Звичайно, ми не побачимо Голобородька, який виходить і посилає МВФ. Ні. Але за фактом Зеленський робить саме це. Посилає МВФ прийняттям цього закону. Прямо і по курсу. Не залишаючи вибору кредиторам. Тому що у них програма не тільки з Україною. І якби навіть в МВФ обожнювали Україну, якби вони любили нескаламученою любов'ю українські поля і ліси, то все одно б не змогли стерпіти. Тому що якщо дозволити творити таке в Україні, то завтра так будуть чинити в усьому світі. А це неприпустимо. Запитайте у греків, яким не дали ні краплі послаблення, навіть незважаючи на те, що вони в ЄС і дідусі демократії, колиска цивілізації.
Що далі? Далі Україна залишається Сам на сам з рекордним дефіцитом бюджету, боргами і необхідністю взяти десь гроші. Без програми МВФ взяти можна буде тільки в Росії. Як і хотів колись Коломойський. Але є надія, що в Офісі президента розуміють: коли ти береш гроші в Росії, то ти туди дуже швидко і прямуєш.
Поки що запас міцності в економіці є, дає про себе знати досягнута і підтримувана до останнього часу макрофінансова стабільність. Але це тільки поки що. І чим більше подібних дурниць відбувається, тим швидше буде вичерпано цей запас міцності. А потім — ситуація в Лівані показова. Ліван, до речі, ті самі люди Коломойського, ставили нам у приклад. Що так треба. Схоже, комусь сподобалося.
І так, тільки в серіалі у такому випадку приносять золоті коронки на Майдан. Живучи в шикарній резиденції в Кончі-Заспі, навряд чи варто очікувати, що люди на Майдан вийдуть для того, щоб платити за твою дурість. І якщо вони вийдуть, то із зовсім інших причин. І ця причина навряд чи сподобається президенту Зеленському.
І на останок. Ініціатива звільнення Ситника має тільки одну причину — бажання Коломойського. Якщо в питанні Смолія ми могли ще говорити про те, що голова НБУ не подобається особисто Зеленському, бо не задовольняє всі його забаганки щодо курсу, інфляції і друкування грошей, то у випадку Ситника навіть такого інфантильного невдоволення немає. Є тільки одне — бажання Коломойського. Чому? Тому що саме НАБУ розслідує справу Приватбанку. І саме НАБУ співпрацює з ФБР. І саме голова НАБУ недавно заявив, що вони впритул підійшли до підозри Коломойському і Ко.
Таким чином, між співпрацею з нашими західними партнерами, нашими союзниками у війні з Росією, які підтримували нашу економіку останні п’ять років, і дружбою з Коломойським, який дуже дорого коштував всім українським платникам податків, президент вибирає Коломойського. Таким чином, президент Зеленський підписує смертний вирок українській економіці ручкою, яку йому подає Коломойський.
