Українців закликають відродити "золоту добу". Це часи СРСР чи Януковича?
Концепт колишньої величі підходить тим, в кого вона була
Є два основних концепти ставлення до світу.
Згідно з одним концептом, теперішнє — це недосконале майбутнє. Золота доба попереду, і треба багато працювати, щоб її наблизити.
Згідно з іншим концептом, теперішнє — це спотворене минуле. Золота доба вже була, і треба повернутися туди.
Я не хочу концентруватися на питанні, чи можливо взагалі повернутися у минуле, «увійти другий раз у ту саму ріку», коли всі умови життя (технології, суспільство, економічні та політичні системи тощо) вже змінилися.
Я був упевнений, що українці захищені від другого концепту, бо ніколи не мали золотої доби. Я був впевнений, що другий концепт «їстівний» для росіян, американців, турків, угорців, британців, китайців, але не для українців, не для ізраїльтян, не для фінів, не для німців, не для південноафриканців, не для мексиканців.
Але останнім часом нас все частіше закликають повернутися у «добрі старі часи». Правда, не називаючи ці часи. Кажуть, що за роки після Майдану розвалили всю Україну, позбавили її всіх надбань.
Давайте спробуємо зрозуміти, коли у нас все було гаразд, коли всі надбання були у наших руках?
Можливо, перед Майданом? У часи Януковича та його всевладної «сім'ї»? Чи раніше, у часи Кучми та олігархічного консенсусу? Чи мається на увазі пізній Радянський Союз з його тотальним дефіцитом, тотальною несвободою і потужним, але застарілим військово-промисловим комплексом? Чи 1913-й, рік розквіту Малоросії у складі Російської імперії? Чи, може, це період Гетьманщини? Або часи Ярослава Мудрого? Чи епоха трипільської культури?
В який саме час треба нам повернутися, щоб відродити «золоту добу України»?
Концепт колишньої величі підходить тим, в кого вона була.
Коли цим концептом годують громадян країни, яка останні сотні років була упосліджена, — знайте, що вони мають на увазі не колишню велич країни, а свою особисту колишню велич. Феодали всіх мастей — колишні секретарі парткомів та «вори в законі», корумповані чиновники та олігархи тужать за своєю особистою величчю. Їхнє гасло: make me great again. Ця пісенька не про вас і не для вас.
