Передплатити Підтримати

Служителі спецкульту

«Нам слід не виставляти свої добрі риси напоказ, а сховати їх від людського ока. Отримавши нагороду від людей, ми втрачаємо нагороду від Бога».

Фраза митрополита Російської православної церкви в Україні Онуфрія, на перший погляд, є типовою для будь-якого служителя культу. Однак, акцент на «сховати їх від людського ока» залишає післясмак фарисейства. Якщо людині, а тим паче, священнослужителю, є що приховувати, то це не «добрі риси».

Поведінка Онуфрія та його «підлеглих» під час карантину, особливо у часі Великодніх свят, свідчить, що ієрархові РПЦвУ є що приховувати, окрім «добрих справ». Демонстративне, часто зухвале ігнорування приписів влади та медиків, вперте бажання зробити не так, як це радять фахівці та підказує здоровий ґлузд, — це далеко не «православний фундаменталізм». Саме так намагаються пояснити алгоритм поведінки російського православ’я деякі релігієзнавці та політологи. Зрештою, очільник РПЦ Кіріл, фанатичний прихильник ортодоксального напрямку у християнстві, закликав свою паству утриматися від масових відвідин храмів під час Великодніх свят. «Давайте візьмемо на себе подвиг не виходити з осель, як взяла на себе подвиг Марія Єгипетська не виходити з пустелі» — повчав він у Хрестопоклонну неділю.

Не думаю, що між Березовським (мирське прізвище Онуфрія) і Гундяєвим (Кірілом) пробігла чорна кішка у питанні безпеки власної пастви. А демонстративне нехтування Онуфрієм заповідями першоієрарха з Москви може свідчити лише про одну річ. Очільник РПЦвУ виконує іншу, далеко не духовну і не миротворчу місію. І інструкції щодо цієї «прихованої» місії пишуться не у Загорську, а, радше, на Луб’янці.

Зеленський «їсть» реваншистську кашу, яку заварив з подачі Портнова і Ко. Люди з кліки Януковича (а Онуфрій один із її представників) тепер визначають репресивне обличчя правління Зе!

Згадаймо загадкові обставини смерті попереднього предстоятеля — блаженнішого Володимира (Сабодана), і боротьбу проросійської та проукраїнської «партій» у середовищі тодішньої УПЦ МП. Янукович став на бік першої, на бік Онуфрія.

І те, що за чутками, хворий на COVID-19 ієрарх РПЦвУ лікується не в інфекційній «Олександрівці», а в Інституті серця, та ще й під чужим прізвищем, — теж не випадковість. Бо очолює цю лікарню Борис Тодуров, приватний хірург чи не всіх найвищих посадовців режиму Януковича, герой корупційних скандалів і спротиву медичній реформі, ініційованій Уляною Супрун.

У цій церковно-медично-політичній історії з карантином особливо пікантно виглядає чинний президент. Точніше, декоративна фігура, за спиною якого — сонм ляльководів, які іноді шарпають за ниточки своєї маріонетки у шалений різнобій. Зеленський опинився на шпагаті. І це, мабуть, було метою чергової спецоперації російських спецслужб із залученням кліру керованої ними церкви. Дати хід кримінальним провадженням, порушеним за фактами масового нехтування вимогами карантину у Святогорській, Почаївській Лаврах, вимагає закон. Однак в Україні, як відомо, «всі рівні, але є рівніші». Першою реакцією буде істерика щодо переслідувань на ґрунті «свободи сумління». І цей галас з вівтарів посилить Кремль, традиційно звинувачуючи Київ у зневажанні прав «русскоязичних», до того ж — за конфесійною ознакою. Якщо ж врахувати недавні законодавчі акти Держдуми, які передбачають право Путіна розв’язати воєнний конфлікт будь-де, аби тільки захистити порушені права «соотєчєствєнніков», то «зелений план миру» за будь-яку ціну зазнає серйозного фіаско.

Зеленський втрачатиме електорат серед російськомовних Сходу і Півдня. Там набирає балів медведчуківська ОПЗЖ, але наразі гуртує вже зовсім «упоротих» любителів СРСР та повернення у лоно Росії. Якщо Аваков та генпрокуратура серйозно візьмуться за РПЦвУ, то, звісно, частина маргіналів, які ще вірили у миротворчість Зеленського, переметнеться на бік кума Путіна. А місцеві вибори не за горами.

Оцей «шпагат» свідчить і про слабкість режиму Зеленського-маріонетки. На Банковій достеменно знали, що, до прикладу, у Почаївській лаврі тижнями скликали на Великдень батюшок з довколишніх парафій РПЦвУ, і не вдарили палець об палець, аби запобігти інцидентові. Тож розповіді про те, що лави Нацгвардії прорвав натовп фанатичних мирян, а не мотивованих провокаторів, виглядають недолуго і брехливо.

Зрештою, як і все, що робить Зе! Команда, яка обрала самоназву «слуги». І відповідь на запитання «чиї?» вже видається недоречною, з огляду на очевидність.