Передплатити

Про "запитати в народу"

Прогулюючись по фб, бачу, що дуже багато людей дивно розуміють деякі питання суспільних та державно-політичних відносин.

Отже, всього декілька питань.

1. Демократія — це влада народу. Тому треба усе питати в народу через референдум.

Перше — так, друге — ні. Начитався мільйон коментарів та дописів про те, що ринок землі треба було розглядати на референдумі, бо як так — у народу не запитали.

Шановні, у тім то й справа, що демократія буває різних видів. В тому числі, представницька та пряма. Остання — це референдуми, а представницька — це вибори депутатів різних рівнів. Чи ви думали, що вибори депутатів — це так, просто надання права працювати 450 депутатав у ВР та тисячам по місцевих радах? Вони — ваші й наші представники, тобто — народ. Те, що вони вирішують у ВР, — вирішує народ. Відразу на заклики щодо «а ось Майдан»… — Майдан був виразом незгоди з курсом України. Бо ніхто не давав права депутатам та владі розвертати курс — жодна партія (крім комуністів) не оголошувала своєю ідеєю йти до Росії, а не до ЄС. Тобто дії депутатів змінилися вже після обрання. Щодо ринку землі, — то СН, Голос та ЄС ніколи в програмі не виступали проти нього. Мало того, СН, наскільки знаю, це робила однією з основ. Тому оце «у людей не спитали» — забудьте. Ще й як запитали минулого літа, й отримали підтримку — монобільшість в результаті.

Щодо референдуму, — то це взагалі дуже цікаве питання. Найкраще в сучасних медійних умовах референдум може слугувати будь-яких цілям тих, хто його проводить, включно з встановленням диктатури. Тому ось це «народовладдя» — це відголосок дуже «народного» і «демократичного» режиму СРСР.

2. Що вирішила більшість — це і правильно.

Помилка в основі. Те, що вирішила більшість — не правильно, а домовлено. Тобто більшість просто вирішує. А що правильно — те вирішує історія. На те вони і є — досвід, освіта, уми різних ґатунків та рівнів. Більшість свого часу вибирала Гітлера, більшість воліє розкуркулення олігархів та шибениць для них.

3. Антикорупціонери, волонтери, військові, колишні «свої» політики — це непогрішні, найчесніші особи, які завжди говорять правду й помилятися не можуть.

Смішно, що досі є такі думки. Але вони є. Ну що ж. Ідолопоклонство ніхто не відміняв, я тут безсилий щось казати.

4. В США (Франції, Італії) чи в західних країнах роблять якось так — значить, нам теж так треба.

Стосується всього — від державних справ до особистої поведінки. Звісно, США чи інші країни далі зайшли у справах розбудови держав, але сліпо повторювати їхні дії без контексту — це просто карго-культ. А дії народів цих країн (протести чи якісь дії проти карантину, і т.п.) — дивіться пункт 2, він однаковий для усіх.

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram