Основні гравці натоптали на шахівниці України. За державу трохи страшно

Давайте глянемо на шахівницю України.

У нас зробили кілька ходів основні гравці. Хто конем, хто слоном, хтось зробив рокіровку. А хтось зіграв у «чапаєва». Натоптали вони, а жити нам усім.

У цій країні усе послідовно пов'язано. Глянемо.

1. Голосування у Верховній Раді вдень і вночі понеділка показало, що монобільшості немає. Принаймні де-факто.

Голосування показало, що 37 «слуг» не проголосували за антиколомойський закон. Хтось свідомо, а хтось «захворівши». Добирати довелося за рахунок тих, про кого Володимир Олександрович казав ще недавно: «Я ваш вирок». Ну-ну.

2. Гарна новина: у Раді з'явилася стійка група десь у 40 осіб, яка поводиться проукраїнськи. Яку не потрібно підсилювати додатковою мотивацією із Зе! знаками. Можливо до них ще хтось доєднається. Погодьтеся, 50 проукраїнських багнетів — це краще, ніж нічого.

Проте, решта фракції сегментується за хобі. Ті, хто все-таки більше за країну люблять зелених президентів (не про Зеленського зараз), оформляться у групи з підтримки олігархів. На постійну роботу, чи за разові голосування. І залишиться група вірних солдатів президента. Яких, проте, ставатиме все менше.

3. На передодні голосування антиколомойського закону почався скандал із братами Єрмаками. І хтось тут думає, що це випадково? Як казав один класик: «Совпадєніє? Нє думаю!». Гео Лерос може і справді хотів подонкіхотствувати. А ті, хто злили йому тему?

І тепер ми усі сперечаємося: Анрій Єрмак у темі з братом? А в долі? А яка доля?

4. А от те, що до Лероса кинулися і СБУшники, і ДБР, і хтось там ще (воно під такі розклади і пожежники можуть приїхати) — це зовсім не випадковість. Тут звичайне бажання влади дать по рогам, а у деяких діячів — стійке бажання вислужитися. І це очевидна тенденція. І тут уже не дзвіночок — тут в набат потрібно бити.

5. Єрмак в своїх комунікаціях із суспільством відразу перевів стрілки і відхрестився від корупції. Чим відразу збільшив кількість тих, хто біля телевізорів і ноутбуків йому відповіли: «Та ну, нам то не гони». Заодно примноживши кількість любителів версії: «Він там сто пудів щось з Путіним мутить».

6. Ну і звичайно, пан Аваков видав бодрячкове інтерв'ю, по Фрейду. Сказав, що якщо закон дозволить, то людей і по домівках перевіряти будуть. Але про диктаторські замашки — то не до нього. А спробу будь-якого перевороту він перетворить на перемогу України. У нього виходить енергійно. І тому за Україну трошки вже страшно.

7. А президент виглядає страшенно втомленим.

Усі ці новини між собою пов'язані. І впливатимуть на наше завтра.

Але є ще одна новина: Путін пропав. Там десь захворів лікар, медичний центр якого відвідував президент РФ. І після цього ніде не чути його. Медведєви та Шойги виступають, а цей затих. А мені оце снився мавзолей. От би щоб мій сон і його відсутність в ефірах пов'язалися.

Бо щось все більше сумних новин.

А як казав Рабіновіч у старому одеському анекдоті, ту новину, яку я чекаю, надрукують на першій шпальті.

Джерело