Передплатити

«Ширка» в Україні існує

Закон про землю.Маю право про це писати, бо є за класовим поділом селянином, а за майновим — власником двох паїв на території рідного села у Львівській області.

Я однозначно «за» його прийняття. З багатьох причин.

Перша і найголовніша, це те, що не може вповні функціонувати в Україні ринкова економіка, якщо немає ринку землі. Якщо земля не є товаром у країні, де ця земля є найякіснішим Божим даром, то ми вічно будемо тішитися 30 літрам молока від корови та нікчемним урожаям зернових. Бо так працює економіка.

Друга, це те, що аж тепер, вибито з гасел популістів різного штибу благодатну, спекулятивну передвиборчу тематику «Закону про землю». Ця тема в сексуальному екстазі поєднувала і лівих, і правих, і передніх, і задніх, роблячи з них вірних послідовників Леніна-Сталіна, хоч їм здавалося, що вони щонайменше жанни д'арк чи олівери кромвелі.

Ну і третє. Надважливе. Голосування «проти» ринку землі ще раз де-факто продемонструвало, що «ширка» в Україні існує. БЮТ та ОПЗЖ є абсолютно подібними за своїми ідеями та одинакові за діями політичними силами. Дуже цікава метаморфоза. Виборці у них різні, а от цілі та задачі партійних керівництв одинакові. Побудувати оновлений СРСР на території України. І це варто пам’ятати завжди тим виборцям, хто голосує за Юлю, бо ті, хто за Вітю, цього хочуть свідомо та відверто.

Та сьогоднішнє прийняття «Закону про землю», як ми його спрощено називаємо, несе в собі ще й інші позитивні речі. Воно прибирає з суспільного дискурсу тему, якою сварили між собою українців, на кшалт «Закону про мову» чи «Закону про освіту», та відкриває уряду України доступ до коштів МВФ та інших фінансових донорів. Отримання чергового траншу є надважливим для бюджету України, стабільності національної валюти та дозволить уникнути дефолту, в який нас системно та професійно заганяє Коломойський і його депутатська група з партії «Слуга Народу». І не вартує забувати про пандемію короновірусу, наслідки від якої скоро посилять негативну ситуацію з соціально-економічним життям українців. Тож співпраця з міжнародними інституціями ніяк не буде зайвою у ті моменти, коли Україна самостійно буде не в стані побороти виклики, які стануть перед нею до літа 2020 року.

І прикінцеве. Прийняття ринку землі я б порівняв з прийняттям Конституції, отриманням Томосу та підписанням всеохоплюючої Асоціації з Європейським Союзом. Гавкуни замовкнуть, а позитивом з цього Закону буде користати уся Україна.

Ле хайм, гречкосії!

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram