Чому про собак не смішно
Переглядаючи безперервний парад веселощів з приводу чергового ляпу представника чинної влади, хочу все ж зробити застереження
Слуга народу, як політична сила, з яскравими розумниками і собачими дурниками у їх рядах — це єдине, що зараз відділяє нас від російського реваншу.
Той стан, у якому зараз знаходиться табір, котрий раніше було прийнято називати «демократичним», не дозволяє йому зараз претендувати на більшість голосів у країні. На жаль, не та політична форма і не та кон’юнктура.
Ми вкотре переконалися, що згадана перегородка — дуже крихка. Випадкові люди, котрі верзуть дурниці — це півбіди. Набагато більше горе — це нездатність залучити адекватний кадровий ресурс для наведення ладу на тих напрямках, де йде наступ росіян.
Орієнтовані на «русскій мір» еліти у регіонах уже чітко відчули, що їх не можуть потіснити. Потоки брудних грошей, котрі їх харчують, ніхто й не думає чіпати. Тому, оговтавшись, екс-регіонали та їм подібні готуються тіснити «зелених» так, як робили це завжди. Нагадаю, один раз їм таки вдалося це реалізувати — здійснити реванш після першого Майдану, привести до влади Януковича.
Основа для російської експансії — феодальні, неконтрольовані з центру анклави, як це було в Криму і на Донбасі — культивують «місцевий патріотизм», котрий врешті стає грунтом для приходу Росії. Найголовніші «місцеві патріоти» — це найголовніші корупціонери.
«Зелені» показали свою нездатність встановити владу закону на регіональному рівні. Бунти проти безчинств правоохоронців, котрі періодично продовжують спалахувати — пряма ознака такої нездатності. Українці покинуті напризволяще у своїх дрібних містечках і селах.
Захоплені місцевими корупціонерами регіони стануть плацдармами, звідки атакуватимуть і проукраїнські сили, і «слуг народу».
Змагання буде безчесним. Частина областей гратиме за демократичними правилами, де конкуруватимуть політичні партії, де будуть більш-менш чесні вибори і навіть часткова свобода слова. А на частині регіонів цього всього не буде — там перемагатимуть тотально проросійські сили.
Бо ніякого попередження фальсифікацій, ніякої можливості зупинити різні форми підкупу виборців, ніякого навіть шансу створити імідж альтернативному кандидату не буде. Крім, хіба позитивного все ще образу Зеленського. Всі ці спроби розбиватимуться об тотальну корумпованість силовиків та медіа, їх залежність від антиукраїнських феодалів.
Це було і буде змагання двох політичних укладів — ринкового і феодального. І функціонери ОПЗЖ та їм подібні зараз упевнені, що наступний раунд — за феодалізмом, за ними. Демократичний хаос буде переможений примітивним, але жорстким авторитаризмом вважають вони. І вже навіть ділять шматки майбутнього владного пирога, котрі просто ронять їм у руки представники Слуг.
Зараз, користуючись безпорадністю нинішньої влади, її кадровою слабкістю і внутрішніми чварами, ОПЗЖ і компанія вибудовують свої структури для майбутніх політичні боїв. Не відчуваючи жодної нестачі ні у грошах, ні у допомозі силовиків — цілі правоохоронні органи з їх численними агентами та симпатиками працюють на проросійський реванш.
Народ України дуже терплячий. Він пробачить політикам дурниці, котрі вони верзуть з впертою регулярністю. Але він точно не пробачить управлінську слабкість, не пробачить тотальну нездатність виправдати його сподівання.
