Ворогів не вітають!

Уявляєте, що було б, якби Порошенко привітав Путіна з Новим роком? Який ґвалт, яка зрада! Хоча таке і уявити неможливо! Таке б до голови не прийшло. А Зеленський вітає...

Вітають друзів, ворогів не вітають. Виходить, Путін для Зеленського не ворог. А це означає, що усе, що за шість років накоїв цей кремлівський карлик в Україні, для Зеленського є прийнятним! Це рубікон. Після цього вже не варто будь-чому дивуватися. Ні відступам, ні виборам під дулами автоматів… З такою політикою не зчуємося, як опинимося у новому союзі «братніх народів». А те, що це стратегічна мета Путіна, ні для кого не є секретом. Як і не секрет, що заради відновлення імперії, він готовий на все.

Мені цікаво, як Зеленський збирається дивитись в очі матерям українських воїнів, яких вбили солдати Путіна чи зброя Путіна? Мабуть, не збирається. Бо одночасно зазирати в очі Путіну і дивись в очі родичам його жертв — неможливо. Інакше б не віддавав вбивць Майдану. Шукав би інші, не такі принизливі, шляхи обміну. Як це робив його попередник. Адже Путін і у Порошенка вимагав віддати беркутівців і терористів… Тепер ми віддали всіх, кого хотів Путін, а отримали тих, кого він захотів віддати. І це називають рівноцінним обміном. Якщо вже йшли на такі, м’яко кажучи, несправедливі умови, то треба було вимагати «всіх на всіх». А вийшло, що для Путіна Зеленський таки 42-річний лох…

Втім, а чого дивуватися, що жертва вітає агресора?! Зеленський обіцяв, якщо треба, встане перед Путіним на коліна. Він у процесі. Процесі капітуляції. Новорічне вітання — це логічний для Зеленського підсумок його року.

А для нас, українців, чергове підтвердження, що нами керує малорос-капітулянт. Тільки, на відміну від нього, більшість українців, сподіваюсь, вставати на коліна перед ворогом не готові.