Передплатити Підтримати

Путін буде тільки підвищувати ставки

Другий за час президентства Володимира Зеленського обмін з окупантом продемонстрував, що у Кремля є певні завдання у ситуації, коли мова йде про звільнення українських заручників

Під час першого обміну такою метою був Володимир Цемах. З його звільненням в Москві позбавлялися від потенційно небезпечного свідка на процесі в Гаазі і створювали Україні проблеми у взаєминах з Нідерландами, країною, яка більше за всіх інших зацікавлена ​​у розслідуванні знищення малайзійського пасажирського літака над Донбасом.

У грудневому обміні головними цілями були «беркутівці». Їх звільненням Кремль посилював напруженість у взаєминах між владою та патріотичної частиною суспільства і також штовхав Зеленського і його соратників на шлях відвертого беззаконня.

Але це — зовсім ще не кінець обміну. У російських в'язницях і в'язницях окупованих Росією українських регіонів знаходиться ще чимало наших співвітчизників. І найголовніше — їхня кількість буде тільки збільшуватися, а не зменшуватися.

Обмін показав, як багато серед звільнених випадкових людей, які не мають жодного стосунку до війни, взагалі до політики. Поруч з військовими і журналістами — просто перехожі, яких звинуватили у шпигунстві. І нічого дивного в цьому немає, такою є логіка авторитарних режимів. У Донецьку, Луганську, Сімферополі — та й у Москві — можна затримати і засудити будь-кого. Хіба останні судові процеси в Росії не стали черговим доказом цієї простої тези? Адже поліцейські під час розгону мітингів тепер затримують дійсно звичайних перехожих. І нічого — суди погоджуються з їхньою логікою, вироки виносяться. Людей може врятувати тільки громадська реакція, а зовсім не докази їхньої непричетності до протесту. Про те, що сам протест не є злочином, я просто промовчу.

Так хто заважає затримувати все нових і нових українських громадян, звинувачувати їх у шпигунстві, у тероризмі, у чому завгодно? І ставити Зеленського перед необхідністю їхнього звільнення?

При цьому український «обмінний фонд» якщо вже не закінчився, так дуже скоро закінчиться. І тоді виникне просте запитання: на кого або на що обмінювати наших громадян?

Думаю, у Путіна відповідь на це питання знайдеться. З кожним новим обміном він буде підвищувати ставки, вимагати від Зеленського нових і нових поступок. При цьому таких поступок, які будуть посилювати українське політичне протистояння, призведуть до дестабілізації і полегшать Росії захоплення нових українських територій. Це і є завдання Путіна — не звільнити російських військових або навіть «беркутівців», він про це думає у останню чергу. А створити умови для краху Української держави, для можливого проросійського реваншу або хоча б для окупації Сходу.

І він діє в логіці терориста, який бере заручників і вимагає гроші і гарантії безпеки.

Тільки в нашому випадку Путін скоро зажадає від Зеленського всю Україну.

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram