Російський український

Офіс президента планує за допомогою одного телеканалу перемогти російського інформаційно-розважального спрута, щупальця якого Кремль давно розкинув по всій Європі. Чи вдасться це?

Не отримання прибутку, а донесення об'єктивної інформації про країну до максимальної кількості людей. Заплановано програми про науку, культуру, мистецтво, унікальні куточки країни. А також — про видатних співвітчизників. Бюджет — кілька мільйонів доларів на рік. Мова мовлення на закордонну аудиторію — російська.

Ось таке наповнення нового телевізійного російськомовного каналу. І це не проект Офісу президента Володимира Зеленського, анонсований нещодавно заступником голови О П Кирилом Тимошенком. Хоча саме йому належить фраза: «У нас розроблено план запуску українського російськомовного каналу, яким ми зможемо покривати російськомовне населення в усьому світі». Ні, в попередньому абзаці йдеться про телеканал Катюша, дітище російського Першого каналу, який розпочав мовлення у Китаї два роки тому. Не перший і навряд чи останній російський телепроект, орієнтований на закордонне мовлення.

Тоді ж російськомовний російський канал почав мовлення у Франції. Наповнення те саме: новини, ток-шоу, розважальні програми, документальні фільми на тему російської історії та життя чудових російських людей. Роком раніше Перший канал домовився із Німеччиною і проклав телевізійний міст із Москви, задовольняючи інформаційні потреби емігрантської публіки. Російський контент там був доступний і раніше, але з порушенням авторських прав. Офіційних договорів не підписували.

Тимошенко, за його словами, вже домовляється із приватними українськими медіагрупами про права на використання для майбутнього українського російськомовного каналу їхнього найкращого контенту. Чим мимоволі підтверджує: в українському телевізійному ефірі з російськомовним наповненням проблем немає. І не було ніколи. Адже, повторюся, йдеться про слоти для майбутнього каналу, який, згідно з наполеонівськими планами, покриє «русский мир» у всьому світі. Отже, проекти російською мовою в нашій країні продовжують створювати.

Звідси перше питання — як Офіс президента планує за допомогою одного каналу перемогти російського інформаційно-розважального спрута? Свої телещупальця Кремль уже давно розкинув у Європі. Має сталу аудиторію в Ізраїлі, дотягнувся Катюшею до Китаю. А з часу вступу Дональда Трампа на пост президента США РосТБ підсилює позиції в Америці, хоча до того мало маргінальний статус. Правда, у випадку зі США є один момент — за перегляд російського телебачення треба платити. Й емігранти платять. Не тільки старі, а й винесені новою хвилею, а також їхні діти, народжені вже в Америці.

Жодна українська приватна медіагрупа не має і третини грошей, які державний бюджет Росії витрачає на утримання однієї лише китайської Катюші. Великі українські канали виробляють розважальний контент, насамперед серіали, російською мовою не від хорошого життя. Менеджмент і раніше, ще до війни не приховував, що працювати під замовлення для російської аудиторії економічно вигідно. Сьогодні ситуація не змінилася, хіба що про це поки соромляться говорити вголос. А музичний супровід шоу з піснями і танцями не менш ніж на половину складається із радянського і російського пісенного репертуару.

Чотири роки тому, до офіційної заборони трансляції російських каналів в Україні, мільйони отримували російсько-радянський світ, перемикаючи кнопки на пульті. Тепер те ж саме приходить завдяки зусиллям вже нашого вітчизняного виробника. Припустимо, Офіс президента серйозно стурбований захистом українського інформаційного простору і широкою популяризацією саме українських цінностей, українського погляду на країну і світ. Отже, Офіс повинен кинути найкращі сили на приведення до ладу внутрішнього інформаційно-культурного простору. Згоден, російська мова тут не перешкода. За умови, що російською мовою, яка, на думку Тимошенко, все ще звичніша мільйонам співгромадян, їм будуть доносити саме проукраїнську позицію. Називаючи в тих же серіалах Україну — Україною, а не якоюсь країною N.

Нарешті, важливе, чи не головне зауваження. Російськомовний український канал в Офісі хочуть фінансувати з держбюджету. Український бюджет не може змагатися із російським, але суть навіть не в цьому. Питання до юридично більш підкованих фахівців: чи законно це? Чи є норма, що дозволяє за державний кошт виробляти продукт іншою, крім офіційної державної, мовою? І хто контролюватиме контент російського українського? Відповіді дадуть розуміння, хто це буде дивитися. І чи буде дивитися взагалі.

Джерело

Останні записи автора