Кадрова вакханалія

Погано починає Зеленський. Дуже погано. Як правило, діяльність керівника оцінюють через перші сто днів. У випадку з Зеленським достатньо перших трьох днів, щоб зрозуміти стиль його керування державою: брехня, маніпуляція і нехтування Конституцією та законами.

Хоч чимало притомних українців знали, що так буде. Знали і попереджали. Але навіть вони, мабуть, не думали, що новий президент примудриться наламати стільки дров у перші три дні. Просто лісоповал!

Те, що Зеленський хоче розпустити парламент, щоб провести позачергові вибори, розуміли усі. Його виборці, і навіть частина виборців Порошенка, зустріли цю ініціативу «на ура». Але потім почались викрутаси. Замість обіцяних відкритих списків новообраний президент вніс законопроект з … закритими. При цьому запропонував скасувати «мажоритарку» і знизив прохідний бар’єр для партій з 5 до 3 відсотків. Такий собі гібридний варіант виборчої «реформи»: про людське око деякі не принципові зміни, при цьому стара корумпована суть формування парламенту зберігається незмінною. У таких випадках кажуть — ті самі яйця, тільки збоку. Звичайна імітація зміни. Причому навіть вони зроблені суто під інтереси Коломойського. Закриті списки, зрозуміло, потрібні, щоб напхати у віртуальну партію «Слуга народу» кого попало. Мажоритарку скасувати, щоб не мати проблем з мажоритарниками, з якими доведеться торгуватися і ставати до них в ласку. А прохідний бар’єр знизити, щоб у ВР могли проскочити ще кілька ручних партійок-сателітів «Слуги народу» на кшталт Укропу та «Самопомочі». Відтак Коломойський через суто пропорційну систему розраховував мати у наступному парламенті стовідсоткову більшість. А це — відкритий шлях до узурпації влади.

Цинізм Зеленського полягає не лише у тому, що нахабно надурив своїх наївних виборців, яким обіцяв «відкритість» у всьому, а почав реалізацію обіцянок з «закритих» списків, але й у критиці парламенту, який провалив такий «реформаторський закон». Звісно, у черговому зверненні до народу не сказав ні слова, що всупереч обіцянкам, пропонував «закриті списки». Натомість закінчив звернення вже відомим гаслом «Зробимо їх разом!». Мабуть, думає, що свого виборця можна дурити постійно.

Тим часом на фоні парламентських баталій щодо «зміни» виборчого законодавства, відбувалася кадрова вакханалія від Зеленського. І тут навіть його прихильники почали чманіти. Менеджмент «95 Кварталу» струмком потік у владні кабінети.
Продюсер «95 Кварталу», сценарист багатьох фільмів, у тому числі «Сватів», бізнес-партнер і друг Зеленського Сергій Шефір став першим помічником президента України. Заступниками голови адміністрації президента стали: Юрій Костюк — сценарист «Слуги народу», Сергій Трофімов — виконавчий продюсер «95 Кварталу», Руслан Рябошапка — заступник голови юрдепартаменту у секретаріаті Кабміну Миколи Азарова, Кирило Тимошенко — керівник телепродакшн-компанії GoodMedia. За даними видання theБабель, саме ця компанія знімала усі передвиборні ролики Зеленського.

Одне слово, суцільні «любі друзі», «свої в дошку». Зеленський почав втілювати у життя саме ту кадрову політику, яку нещадно критикував у свого попередника. Проти чого боролись — на те і напоролись.

Але найбільше обурення викликали навіть не ці «дружньо-бізнесові» призначення. Всупереч Закону про люстрацію, на посаду голови адміністрації президента Зеленський таки призначив адвоката Коломойського Андрія Богдана (який, нагадаю, у перший день на посаді встиг відзначитись скандальною заявою про референдум щодо замирення з Росією). Нахабність цього кадрового рішення вражає. Наперед було відомо, що Коломойський буде пхати Богдана у президентську адміністрацію як свого «смотрящого». Олігарх цього і не приховував. Але воно не «пхалося» через люстраційний закон. Богдан працював в уряді Азарова уповноваженим Кабміну у сфері антикорупційної політики, тому на десять років підпадає під люстрацію. Саме заради Богдана була спроба проштовхнути через Конституційний Суд скасування Закону про люстрацію. З попереднім головою КС начебто все «порєшали», але операція була зірвана на фінальній стадії через зміну голови суду. Тоді Зеленський вирішив діяти «через коліно», тобто тупо ігноруючи закон. Нагадування, що обіцяв скласти повноваження президета, якщо хоч раз порушить закон, він також ігнорує…

Ну, а апогеєм абсурдності кадрової політики нового президета стало призначення на посаду першого заступника голови СБУ, начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ (по суті, керівника служби, бо Грицак подав у відставку) такого собі Івана Баканова. Це ще один друг дитинства Зеленського та керівник ТОВ «Студія Квартал-95». Тобто на одну з найбільш відповідальних і стратегічних посад призначається абсолютно випадкова, «ліва» людина, яка зеленого поняття не має у роботі спецслужби. І це робиться в умовах гібридної війни! Інакше як шкідництвом і саботажем назвати це не можу. Як на мене, лише одного цього факту достатньо, щоб горе-президента негайно відправити у політичне небуття. До речі, Зеленський обіцяв одним з перших подати у парламент закон про імпічмент президента. Чекаємо-не дочекаємося!