• You are here:
  • Високий Замок
  • Блоги
  • Сподівання однієї половини виборців Зеленського суперечать сподіванням іншої

Сподівання однієї половини виборців Зеленського суперечать сподіванням іншої

Він сам обрав цей шлях, ніхто його не тягнув за рукави. Актор, бізнесмен, підтримка родини — чого бракувало у житті для щастя Володимиру Зеленському? Чи усвідомлює він, що сценарій вистави, в якій приречений брати участь, писатимуть не за його столом?

Коли Зеленський «обмовився» на стадіоні «Олімпійський» про «повстанців» з Донбасу, він перетягнув голоси кандидата Бойка. Це була продумана акція політтехнологів, які боролися за електорат кандидатів у президенти, що вибули, а не за свій базовий електорат, як це робив президент Порошенко. Політтехнологія спрацювала: 73 відсотки підтримки — це приголомшливий успіх.

Але що робити з цим успіхом тепер, коли неможливо задовільнити сподівання навіть половини цих виборців, оскільки сподівання однієї половини напряму суперечать сподіванням іншої. І навіть як працювати лише на одну половину виборців, то і серед них важко втримати підтримку більшості. І це гарантія того, що за півроку підтримка нового Президента впаде нижче 25 відсотків.

І тоді 25 відсотків, які президент Порошенко втримав після п'яти років прописки на Банковій, будуть здаватися не поразкою, а великим досягненням.

Повноваження Президента України, згідно з чинною Конституцією, що враховує обмеження повноважень від 2004 року, стосуються головним чином сфери оборони і зовнішньої політики. (Кого цікавить детальний та зрозумілий опис обсягу всіх повноважень президента може прочитати тут).

Новий президент успадковує стан війни з Росією, яка триває з низькою інтенсивністю на лінії зіткнення військ на окупованих частинах Донецької та Луганської областей. Будь-якої миті, і до цього слід бути готовим, ця війна може перетворитися у справжнє пекло, бо на лінії зіткнення сконцентровано більше танків і артилерії, ніж під час епічної танкової битви у Другій світовій війні на Курській дузі. Час життя танка під час такої битви становить лічені секунди. Це стосується не тільки українських танків, а й російських, завдяки Джавелінам, а також іншим видам озброєння вітчизняного виробництва. Такі потенційні втрати поки що втримують російське командування від великого наступу. Не Мінська мирна угода, а сила спротиву українських військ підтримує перемир'я, точніше — війну малої інтенсивності.

Якщо метою захоплення Криму були родовища газу на дні моря, то метою захоплення частини Донбасу, хоча і не єдиною, було встановлення контролю над Юзівським родовищем газу — найбільшим в Україні. Цієї мети Кремлю не вдалося досягнути, тому що захоплення державних установ у Харкові провалилося, Харківська область повністю контролюється ЗСУ. Але Слов'янськ, захоплений у 2014 році московським спецназом, географічно розташований дуже близько до цього родовища з південного напрямку Донецької області. Саме це захоплення, яке трапилося на початку війни, викриває справжні плани Кремля. Оскільки з Юзівським родовищем не повезло, загарбники з тої злості повивозили до Росії усі заводи оборонного комплексу, що опинилися на окупованій території. Частина цих заводів напряму конкурувала з російським озброєнням для продажу на світових ринках.

Чому Президент Порошенко не поспішав заключати угоду з великою світовою нафтогазовою компанією про видобуток газу на Юзівському родовищі? Адже це надзвичайно вигідно для державного бюджету. Думаю, з обережності. Хотів спочатку впевнитися, що ЗСУ здатні стримати наступ російських військ. Для цього були потрібні Джавеліни і не тільки вони. Стримання подальшого наступу російських військ було першочерговим завданням. Але зараз прийшов час заключити таку угоду, бо це не тільки постійний додатковий дохід до бюджету держави, але й рішучий крок до звільнення Криму.

Новообраному президенту Зеленському варто ще до інавгурації відвідати штаб-квартири кількох американських нафтогазових компаній з метою з'ясування їхніх позицій щодо видобування газу на Юзівському родовищі. Приватній особі це зробити набагато простіше, ніж президенту.

Після США слід зробити зупинку у Амстердамі і з потенційними інвесторами, що цікавилися проектами на Дніпрі, обговорити прокладання каналу Дніпро — Азовське море. Такий канал мав би вже існувати, щоби уникати принизливої ситуації, коли в окупантів треба просити дозвіл на прохід суден до Маріуполя та Бердянська. Україна ніколи не відмовиться від свого права ходити кораблями по своїй акваторії, але принизливих прохань або інших знущань з боку Росії слід уникати. Канал між Дніпром і Азовським морем дозволяє це зробити.

Маючи попередні домовленості по Юзівському родовищу та каналу Дніпро-Азов, можна, не гаючи часу, після інавгурації внести до Верховної Ради необхідні законодавчі пропозиції і прискореними слуханнями отримати законодавчу базу для підписання договорів з американськими та європейськими компаніями. І тільки після підписання цих договорів поцікавитися, які є в Москви пропозиції щодо врегулювання двосторонніх відносин. Тих пропозицій не буде, бо це тільки початок шляху, але Москва тоді зрозуміє, що їхні надії обдурити «хлопчика з Кривого Рогу» були марними. У цих ініціативах Петро Порошенко і депутати, що стоять на державницьких позиціях, нададуть підтримку новому президенту.

Звісно, значна частина виборців, що по-іншому бачить перемовини з Москвою, зненавидить свого обранця, але така вже доля всіх політиків, що прийшли до влади на хвилі популізму.

Надія, що новому президенту вдасться досконало зіграти роль Месії, надзвичайно мала — менше одного шансу з двох тисяч. Бо за останні дві тисячі років новий месія ще не з'явився. Але можна нести свій хрест з піднятою головою, що посильно деяким людям. І тим довести, що початковий великий кредит довіри — це сила.

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Блоги
  • Сподівання однієї половини виборців Зеленського суперечать сподіванням іншої