Коломойський озвучив стару мантру «Росію не можна перемогти»
Дійсно погане в тому, що наговорив Ігор Коломойський, є навіть не плутані розповіді про «громадянський конфлікт». Має тривожити не форма слів, а те, що за цими словами стоїть. А стоїть за цими словами бажання частини бізнесу і політичноі еліти швидше «закончить вот это всё» — під чим розуміється Майдан, спротив РФ, реформи, зміни в системі влади, боротьба з монополіями, патріотизм.
Тому зараз в медійний простір будуть активно просуватися наративи щодо «помириться», «прекращение конфлікта», «договориться». І не треба себе дурити, що робиться це заради громадян і простих українців. Робиться це, щоб швидше відновити можливість заробляти, в тому числі і в партнерстві з російським бізнесом і російською владою.
Коломойський тут лише озвучує, причому досить обережно, думку великої частини тих, хто й забезпечив перемогу Зеленського. Саме цей бізнес, орієнтований на РФ, «устал» від війни. Саме в цьому полягає «усталость».
В основі цієї «усталості» лежить переконання, що Росію не можна перемогти. Якщо ви пригадаєте раніші висловлювання Коломойського, то він про це говорив вже з 2014 року. А саме це переконання виховувалося десятиліттями, якщо не століттями. Глибинний, вкорінений комплекс меншовартості. Глибинне переконання, що навіть пробувати перемогти Росію не варто. І зараз саме цю мантру про «не можна перемогти» повторюють ті, хто розказує різні сценарії капітуляції під виглядом планів замирення.
Ментальна пастка тут в тому, що для людей, які не вірять в можливість перемоги Росію, весь спротив, будь-які плани оборони — це лише втрата часу і можливостей для заробляння грошей. Такі люди не хочуть нічого втрачати, нічим жертвувати, чи якось обмежувати свій комфорт заради справи, в яку не вірять. Мовляв, якщо не можна перемогти, то нащо тягнути час і втрачати гроші.
Тому скоро ми багато почуємо з екранів телевізорів про те, що ще «не можна намазати на хліб». Це історія не просто про гроші, а про дуже великі гроші. Тому наступ буде гарно фінансований і ешелонований.
Єдиний спосіб протистояти цьому наступу — це зрозуміти, що Росію можна і треба перемагати. Ці перемоги не раз були в історії і точно ще будуть. Останні 30 років — це суцільна низка історичних перемог над Російською імперією, коли Росія втрачала території, вплив і потужність.
Сама концепція гібридної війни — це концепція слабкого, який намагається інформаційною війною замістити більш дорогі військові та наукові витрати, які сьогоднішній РФ просто не по кишені. РФ тільки тому зараз має перевагу в інформаційній війні, бо є єдиною країною, що дійсно мобілізовує на цю війну всі свої державні ресурси.
Не варто забувати, що РФ навіть воює не за рахунок власних досягнень — всі гібридні інструменти, які сьогодні використовує РФ, вигадали західні демократії. Єдине ноу-хау РФ — тотальне державне керівництво цими інструментами. Ця система повторює ту тотальну пропаганду, що її вже знав світ за часів гітлеризму. І гітлеризм також нічого не вигадував, а лише змавпував американців. Тож, якщо демократичний світ вигадав якісь інструменти, то прийде момент, коли той же демократичний світ вигадає способи протидіі цим інструментам. А оскільки ми також є частиною демократичного світу, то, можливо, саме ми здатні знайти антидот до цієї гібридної агресії.
Наші втрати і жертви мають сенс, бо здатні дати нам перемогу. Так, це не станеться швидко. І не буде просто. Але лише капітуляція — дійсно є втратою часу, зціненням всього і всіх. Зрештою, вона принесе ще більше втрат і жертв, ніж вже маємо зараз.
