«Отечество от позора» вже не врятувати

Бродський писав про війну в Афганістані: «Слава тем, кто, не поднимая взора, шли в абортарий в шестидесятых, спасая отечество от позора!». Він, звичайно, не міг навіть припустити, що ганьба афганської війни зблякне в порівнянні з жорстоким безчестям анексії Криму та війни проти України, коли російська влада встромила ніж у спину і обібрала того, кого назвала «рідним братом». Багато всякої гидоти зробив СРСР, але путінський режим показав, що межі підлості немає.

А все заради чого?

Тільки не заради кримчан, на інтереси яких російській владі завжди було глибоко наплювати.

Реальних цілей було дві:

1. Кремлю потрібна була маленька переможна війна, щоб підняти рейтинг влади і особисто президента.

2. Путін, зійшовши з розуму, вирішив увійти в історію, як новий великий цар, збирач земель «русских».

Але історію не обдуриш. Уже через 5 років анексія Криму так само в минулому, як і афганська авантюра, втрачає популярність і не виглядає в очах населення настільки ж «переможно». Породжені нею проблеми посилюються. У якийсь момент вони змусять Росію ганебно тікати з окупованих українських земель, як СРСР — з Афганістану. «Отечество от позора» вже не врятувати. Пізно…

Переклад з російської

Джерело