Охоронний фронт для головного «фронтовика»

Чи не забагато Арсенію Яценюку «халяви»?

Схоже, за часи прем’єрства Арсеній Яценюк так звик до того, що кортежі й охоронці підкреслюють вагомість його персони, що і після відставки не зміг відмовитися від цих «понтів». Не засмутило відставника навіть те, що «халявною» охороною, за законом, міг користуватися лише рік після того, як «ексом» став. А що там засмучуватися, коли є можливість продовжити річний ліміт коштом платників податків?! І Арсеній Петрович цією можливістю, звісно ж, скористався. З часу його відставки скоро три роки мине, а екс-прем'єра усе ще «за дякую» охороняють.

Нічого протизаконного, заявляють в Управ­лінні держохорони (УДО). На запит «Українських новин» уточнили, що охороняють екс-прем'єра «на підставі розпо­рядження Президента Украї­ни». Решта подробиць (з якого такого переляку Яценюкові ка­зенна охорона знадобилася) — таємниця, інформація не для зайвих вух та очей.

Зрештою, закон прописаний так, щоб ні в УДО, ні у прези­дентській Адміністрації нікому нічого пояснювати не довелося. Сказано лише, що у разі загро­зи життю чи здоров’ю таких-то «слуг народу» (список посадов­ців додається) президент ухва­лює рішення «про доцільність здійснення державної охоро­ни». Ось на Банковій і роздають «халявну» охорону за принци­пом «казенного не шкода».

Причому виписують держав­них тілоохоронців навіть тим, про кого у законі («Про дер­жавну охорону органів держав­ної влади України та посадових осіб») і згадки немає. Народні депутати, урядовці, керівники центральних органів виконав­чої влади, які не є членами Каб­міну, судді Конституційного та Верховного судів, голова Нац­банку — перелік осіб, яким може бути надана держохорона у разі загрози життю чи здоров’ю. Де у списку — прем’єр із пристав­кою «екс»? Немає там і поса­ди очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Але це не завадило президен­тові виписати цілий десант ка­зенних охоронців Назарові Хо­лодницькому. Бо той, бачите, попросив — після того, як хтось двері до його квартири підпа­лив. Аргумент, звісно, залізобе­тонний. Але тоді треба було за­кон персонально під очільника САП змінити, доповнивши спи­сок «УДОбних» цією посадою. А там, гляди, і ще «каравани» топ-жертв паліїв підтягнуться, і їм казенну охорону роздати. Які проблеми: бюджет же — гу­мовий, можна хоч мільйонами, хоч мільярдами розкидатися.

Холодницькому двері підпа­лили, а в Яценюка що? Може, знову хтось на дорозі серед­нього пальця показав (як ко­лись «кобрівець»), й екс-прем'єр розцінив це як загрозу життю і здоров’ю? А навіть якщо в Арсе­нія Петровича є серйозніші при­води перейматися за свою без­пеку, не бідний — може і приватну охорону оплачувати, з власної кишені. Та у тім то і проблема, що власних кишень шкода.

А «халяви» забагато не бу­ває. Витрати на казенну охо­рону для Яценюка — «квіточки», порівняно з «ягідками», якими наповнюють з бюджету партій­ну касу «Народного фронту». Лише цьогоріч партії Яценю­ка перепало 132 мільйони гри­вень держфінансування.