На ”болісні компроміси” має йти Росія, а не Україна

До параду кремлівських агентів в Україні, що мають на меті залишити Крим у руках Кремля і легалізувати величезні родовища газу на кримському шельфі, приєднався і пан Ходорковський, колишній нафтовий магнат Росії.


Його глибокі моральні засади і повагу до норм міжнародного права не змогла би похитнути навіть концесія на розробку  Олеського  родовища. Але запаси у 10 трильйонів кубів газу, розташовані у водах на півдні Криму, змусили мироточити і його непохитні демократичні принципи.

Суть  пропозиції пана Ходорковського до нової американської адміністрації зводиться до виходу на почесну пенсію президента Путіна  - в обмін на визнання Сполученими Штатами анексії Криму і газових родовищ. Важко уявити, щоби пан Ходорковський збожеволів до такої міри, аби вважати, що цей план можна здійснити без волі самого Кремля. Отже, це ще один варіант, яким Кремль спокушає нову американську адміністрацію, поряд із пропозиціями наших численних артеменків. І водночас, це блискучий піар самого пана Путіна, адже виглядає, що заради інтересів Росії він навіть готовий відректися від влади. Хоча, звісно, в будь-який  час можна сказати, що це фантазії самого пана Ходорковського.

Тим часом наші дипломати не гірше від Дон-Кіхота ведуть баталії з голланськими вітряками і дуже ображаються, коли не вся країна захоплюється  гаазькими дискусіями. Іхній аргумент такий: ”Повернути Крим не можемо, тож робимо те, що у наших силах”... Якось студент образився на викладача за те, що той оцінив його знання на “задовільно”, хоча студент розраховував на “відмінно”. Викладач так пояснив свої дії: “Розумієте, юначе, сам предмет, який ми з вами обговорюаали, не вартує більшого”. Тим не менше, українські дипломати недаремно їдять свій хліб, тож можуть оптимістично розраховувати, що скорочення бюджету МЗС не буде.

А от парад самочинних “пропозицій” слід припинити. Для цього бажано прийняти закон, за яким будь-яка пропаганда відмови від суверенітету над Кримом вважається кримінальним злочином. Це дасть правильний сигнал не тільки новим артеменкам, а й нашим західним партнерам. На “болісні компроміси” має йти агресор, а не жертва агресії. Інакше незалежної держави не збудувати.