Передплата 2024 «Добре здоров’я»

«Віддавай або гроші, або телефон»

Як шахраї обдурюють людей, які намагаються щось продати чи купити через Інтернет.

«Віддавай або гроші, або телефон»
«Віддавай або гроші, або телефон»

Через брак грошей українці все частіше готові купувати не нові речі, а вживані. А ті, кому конче потрібна зайва копійка, намагаються продати навіть те, що варто було б викинути на смітник. Відтак різні сайти безкоштовних оголошень, інтернет-барахолки, спеціальні групи у соцмережах, де можна продати/купити те, що не підійшло, стають все популярнішими. Так само все частішими стають випадки видурювання грошей через такі майданчики, адже коли купують не в офіційних інтернет-магазинах, а один в одного, - ніхто нікому нічого не гарантує. При цьому жертвами шахраїв стають як покупці, так і продавці, а схеми шахрайства стають все хитрішими.

Одна з найновіших схем обману через Інтернет, яку зафіксували столичні право­охоронці, здивувала навіть фахівців з кібербезпеки. Покупець переказує продавцю на картку гроші, той відправляє товар. І тут покупець виявляє, що начебто помилково переказав значно більшу суму (або випадково переказав гроші двічі), і просить повернути різницю. Добросовісний продавець виявляє, що грошей на рахунку і справді більше, ніж мало надійти, і відразу ж повертає зайве. А за кілька днів виявляє, що його картка заблокована, а його самого звинувачують у шахрайстві. Річ у тім, що людина, яка купила у нього товар, паралельно розмістила і своє оголошення. Але покупцеві шахрай дає номер не власного рахунку, а рахунку першого продавця. Відповідно, людина переказує гроші на вказаний рахунок, але товару так і не отримує. Шахрай же отримує і товар від першого продавця, і “переплату”, яку той добросовісно повертає. 

Здавалося б, найбільше випадків шахрайства стається, коли продавець і покупець живуть у різних містах. Бо тоді вони один одного в очі не бачили, а номер телефону легко змінити. Та львів’янка Оксана ледь не стала жертвою шахрайки, коли зустрілася з потенційним покупцем. “У мене вкрали смартфон, тому я кілька місяців ходила зі старим кнопковим «Самсунгом». Усі знали, що я хочу новий телефон, тому на день народження подарували аж два — і батьки, і хрещений. Один вирішила продати. Вивісила оголошення у Facebook і відразу вказала, що в інше місто не пересилатиму, — розповідає Оксана. — Зателефонувала дівчина, домовилась про зустріч, аби подивитись телефон “в реалі”. Ми зустрілися, їй все підійшло. Сказала, що гроші в її хлопця, а він не встигає приїхати, тому, аби не зустрічатися вдруге, міг би скинути мені гроші на картку. При мені зателефонувала йому, продиктувала номер моєї картки. Буквально за кілька хвилин на мій телефон прийшла смс, що на мій рахунок надійшло 3000 гривень. Я вже ледь не віддала їй телефон, але звернула увагу, що відправник смс — приватний номер, а не назва банку. Я користуюсь смс-банкінгом уже давно, тому це насторожило. Крім того, в смс про зарахування чи зняття коштів з рахунку банк завжди вказує не тільки суму, яка надійшла, а й загальний баланс рахунку і суму власних коштів (бо у мене відкрита кредитна лінія). Вирішила перевірити баланс рахунку через Інтернет — жодних грошей не надходило. Дівчина почала переконувати, що коли прийшла смс, то гроші точно будуть, мовляв, так буває, що банк затримує. Гроші і справді можуть “зависнути” по дорозі, але тоді смс не приходить. Тоді вона почала телефонувати своєму хлопцеві, передала трубку мені. Він почав кричати, щоб я віддавала або телефон, або гроші, бо інакше мене посадять. Кажу, Ок, тут є недалеко відділення мого банку, пішли туди, з’ясуємо, де гроші. Тим більше, що у вас же має бути квитанція, що ви їх перекидали. Тоді він сказав передати трубку спільниці, щось їй сказав, і зі словами “ми тебе знайдемо” вона пішла геть”.

На багатьох спеціалізованих сайтах є спеціальний рейтинг продавців — люди, які вже у них щось купували, залишають відгуки. Саме за цими відгуками начебто можна робити висновок, наскільки продавець надійний, чи речі відповідають опису та фото, чи вчасно він їх відправляє. Та, виявляється, і такі рейтинги можна накрутити. У моєї знайомої - частого покупця на таких сайтах, за останні два роки невдалих покупок майже не було. Хіба що випадки, коли не зовсім підійшов розмір. Кілька тижнів тому натрапила на лакові туфлі темно-зеленого кольору. Любителька незвичного взуття, вона вирішила, що вони їй прекрасно підійдуть до свят. Та й ціна приваблива — 650 гривень за шкіряні, “один раз взуті” туфлі. Яке ж було розчарування, коли вона отримала “обновку” поштою. Туфлі добряче зношені, у місцях згинів - тріщини, з яких явно видно, що ніяка то не шкіра. “У профілі продавця було вказано 34 відгуки, жодного негативного. Та й по телефону вона здалася мені нормальною, тому без вагань переказувала їй гроші. Потім я намагалась до неї додзвонитися, але вже ніхто не брав слухавки. Написала відгук на сайті з реальними фото туфель, але він відразу кудись зник. Виставила так само у себе на сторінці і на всіх можливих барахолках. Знайшлася дівчина з Хмельницького, якій вона прислала роздовбані кросівки замість раз взутих. І так само її відгук зник з сайту. Написали скарги адміністрації сайту — чекаємо відповіді”, — каже обдурена подруга.

Якщо вже люди, які мають досвід в інтернет-торгівлі, стають жертвами обману, то що вже казати про новачків? Серед порад, які можна дати покупцям, — якщо є можливість уникнути передоплати, не платіть наперед. Якщо вже вирішили платити, то спочатку ретельно вивчіть профілі продавців, їхні сторінки у соцмережах, позаписуйте усі можливі дані (точні назви сторінок, електронні пошти, скайп, номери телефонів). Попросіть додаткові фото, на яких би був продавець разом з товаром. 

Щодо продавців, то їм варто пам’ятати, що для того, аби переказати гроші на картку, достатньо вказати її номер, а пін-код не можна називати навіть працівникам банків. Якщо вам начебто переказали зайві гроші, перевірте у банку, з якого рахунку вони надійшли і чи збігається він з тим, на який просять повернути. В ідеалі, якщо вже торгуєте через Інтернет, навчіться користуватись інтернет-банкінгом, аби можна було у будь-який час перевірити стан рахунку.

Схожі новини