Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Вичавити зі себе хама

Скільки вже часу минуло, відколи Антон Чехов пристрасно закликав по краплі вичавлювати зі себе раба! А все ніяк не вдається.

Ми досі запопадливі перед начальником, чиновником, навіть дрібним канцеляристом. В умовах анексії Криму і війни на Донбасі боїмося назвати речі своїми іменами: війну – війною, окупанта – окупантом, вбивцю – вбивцею. Невже тому, щоб, бува, не образити того, хто називав себе «старшим братом»? Так і не позбулися комплексу меншовартості, не вичавили із себе раба.

Не менш важливим має бути вичавлювання повсюдно хама і хамства, в тому числі зі себе. Польський драматург Славомір Мрожек влучно зауважив: революція приводить до влади не трудівника, а хама. Революція завершилася, а хам залишився.

Хам відомий з біблейських часів. Чудово почувається він і тепер. У кожному висловлюванні і вчинкові, особливо щодо України, Путін – хам. Тюремне прізвисько Віктора Януковича ще з першої відсидки – «Хам». Хами засідали у Верховній Раді всіх скликань. Депутати-«регіонали» - суціль хами у висловлюваннях. Вчинках і нутром. Хами є і в парламенті нинішньому. Наприклад, ловелас Андрій Мірошник із «Самопомочі», який, втім, після відомого скандалу здав депутатський мандат. Чи гламурне створіння, зарозуміла «радикалка» Альона Кошелєва, яка просто приголомшує нахабністю і невіглаством. Вона дотепер не знає, що в Києві на Бессарабці вже давно нема пам’ятника Леніну, а на Софійській площі ще із 1888 року стоїть пам’ятник Богданові Хмельницькому. Може, вона бачила там тільки коня.

На естраді хам розтуляє рота під фонограму, а «наживо» матюкається, нікого не соромлячись. Хам лузає насіння в салоні тролейбуса, спльовуючи лушпиння на підлогу. Він кермує маршруткою, слухаючи по радіо російську попсу, пускаючи сигаретний дим і базікаючи мобільним телефоном, навіть не замислюючись, подобається це комусь чи ні.

Вгодований хам років двадцяти п’яти мчить на своєму новенькому «Мерседесі» чи БМВ, спеціально заїжджаючи колесом в калюжу, щоб облити брудним дощем перехожих.

Хам сидить у великих і маленьких кабінетах, принижує прохача і не має за це кари. Бере хабарі у судах,міліції, навчальних закладах, на митниці, а те, що його, спійманого за руку, відпускають на волю під грошову заставу, - це вже хамство з нашого боку до самих себе.

Хама не витравити, допоки не вичавити зі себе раба. Хамство користає з нашої покірності, тому почувається комфортно і розростається все більше.

Хамити навчилися раніше, ніж вести діалог і дискутувати. Хам підминає під себе і запроваджує свої порядки, напружує, розсварює людей, які для нього – сміття, ніщо. Будь-яке суспільство нічогісінько не варте, якщо в ньому немає взаємоповаги його членів, якщо хами усюди домінують.

Схожі новини