Провалля на шляху до «Арени Львів»

Задивишся — поламаєш ноги!


Стук-грюк — аби з рук! Цю українську приповідку згадують у ці дні тисячі любителів футболу, які відвідують “Арену Львів”, збудовану до Євро-2012. З вини несумлінних шляховиків пішохідна доріжка, яка веде до цього стадіону, не витримала неповних трьох років експлуатації, на ній з’явилися дві перші вирви. Якщо хтось з фанатів задивиться і потрапить у ці ями, може стати калікою.

Ями глибоченькі. Очевидно, під час будівельної штурмівщини асфальт клали на свіжий, не втрамбований ґрунт, без піскової і щебеневої “подушок”. Дощові води крихку основу підмили і утворили пастку для перехожих.

Як мали би діяти у цій ситуації експлуатаційники? Викликати горе-підрядників, показати їм результати їхньої “праці”, виставити рахунок за “халяву” і змусити негайно виправити брак. Роботи там на кілька годин. Однак, схоже, до “танкодрому”, в який перетворюється ця стадіонна магістраль, нікому немає діла. Вирви щораз збільшуються, перетворюються у смітники. Щоб означити небезпечне місце, якісь розумники не знайшли нічого кращого, як кинути кілька уламків бетонних плит. Як падати, то з музикою...

Якщо комунальники не схаменуться, цю ганьбу бачитимуть (а можуть від неї і постраждати) вболівальники збірної України і Латвії, які 31 березня прийдуть на товариський матч між цими командами. А що буде, якщо цією дефектною дорогою посуне велика армада фанів “Шахтаря” і київського “Динамо” (матч відбудеться 18 квітня). У кінці травня буде ще один масовий похід глядачів — на дербі “кротів” з “левами”! А далі “Арену Львів” чекають гості з Люксембургу, які у червні приїдуть спостерігати за відбірковим матчем до чемпіонату Європи 2016 року. Чи безпечною буде для них дорога до стадіону?

І ще два слова про дискомфорт, який відчувають всі, хто прямує до “Арени Львів”. Йдеться про близьке сусідство з конюшнями іподрому. Ще можна було б закрити очі (точніше, закрити ніс) на “аромати”, які розвіюються навколишньою територією. Але хіба не можна замаскувати екскременти гнідих і вороних, які разом з тирсою горами лежать поблизу згадуваної доріжки? Тут же — купи піску, будівельного мотлоху. Неприємне видовище. На жаль, бачать його і дивуються високі зарубіжні гості...

За бажання можна дати раду і кінським кізякам. Нескладно заховати їх за щитом із зелених насаджень, “заретушувати” парканом чи огорожею з маскувальної сітки. Зрештою, великим банером з рекламою того ж іподрому...