Українська економіка як фільм жахів — чим далі, тим страшніше...

Чому рятувати гривню влада вирішила лише тоді, коли процеси стали некерованими, а в країні почалась справжня паніка?


Арсеній Яценюк нарешті побачив, що в країні біда, що “уряд камікадзе” разом із ставленицею Порошенка пані Гонтаревою довели економіку країни до колапсу. Після них хоч потоп... Ось тільки в цій каламутній воді захлинеться не лише український бізнес, а й теперішня українська влада. Схоже, до них це тільки зараз дійшло. Тож метушня Яценюка — це спроба рятувати потопаючих — не нас з вами, а себе. Бо не лише голові Нацбанку Гонтаревій, а й прем’єру Яценюку, який колись казав, що курсу понад 12 гривень українська економіка не витримає, саме час робити харакірі!

У мене до влади запитання — чому рятувати гривню вони вирішили лише тоді, коли процеси стали некерованими, а в країні почалась справжня паніка? Чому не рятували гривню, коли курс стрибнув до 16 за долар, потім до 25-ти, до 30-ти, до 35-ти. І, нарешті, новий психологічний максимум на “чорному” ринку — 40 гривень за долар! Що раніше заважало “вживати чіткі і рішучі заходи” (про які у понеділок заявила пані Гонтарева)? Чому так довго вдавали спокій?

Так захопилися рефінансуванням, що забули про все на світі? Подейкують, у Нацбанку відбувалася запаморочлива погоня за відкатами. Як наслідок, гривнева маса, яку не втомлювалися друкувати, ринула на валютний ринок. Банки — не дурні: поспішили на цьому заробити, відтак розкрутили спіраль девальвації (знецінення) гривні. Якоїсь миті процес вийшов з-під контролю. Люди кинулись у торгові мережі рятувати свої гроші, бо розуміли, що кожного дня фатально бідніють.

Рішення НБУ про закриття міжбанківського валютного ринку — лише підтвердження повної безпорадності. Яценюк обурений, що його про таке рішення Нацбанку ніхто не поінформував, для уряду це стало повною несподіванкою. І це також чергове підтвердження хаотичної, безсистемної роботи органів влади. Рішення закрити міжбанк — це страх та бажання сховатися від проблеми хоча б на кілька днів, щоб прийти до тями і щось вигадати.

На жаль, все, що зараз буде робити влада, — це запізніла реакція, як кажуть у народі, в свинячий голос. Але якщо і далі ховати голову у пісок, станеться катастрофа. Думаю, перше, що має зробити президент, це звернутися до народу і пояснити, що робиться з економікою. Дивно, що досі з цим зволікав... Наступний крок — негайне звільнення Гонтаревої як символу некомпетенції і профнепридатності. Лише один її вигляд не сприяє стабілізації національної валюти...

Думаю, у відставку мав би піти і весь економічний блок уряду на чолі з головним “реформатором” Яценюком. Бо їхні горе-реформи добили навіть той бізнес, який ще так-сяк міг працювати, платити людям зарплати та наповнювати бюджет податками. Замість обіцяного зменшення податкового навантаження уряд, навпаки, зі всіх боків обклав бізнес новими тягарями. Вже мовчу про таку “дрібницю”, як новий податок на нерухомість, його сплачуватимуть лише в кінці року, до якого не всі підприємства дотягнуть. А ось остання новація уряду — податок на імпорт — взагалі є межею абсурду. Імпортозалежний бізнес (а це майже весь малий і середній бізнес в Україні) карають двічі: курсом валюти і додатковим митом на імпорт. Це ж просто знущання з підприємців! Це нагадує дії Путіна, який у відповідь на санкції заборонив ввозити в Росію імпортні товари. По суті, українська влада робить те саме, тільки іншим методом. Путін це зробив адміністративним шляхом. А для українських підприємців імпорт став недоступним через захмарний курс валюти. Як наслідок — спочатку ріст цін, потім параліч торгових мереж і імпортозалежного бізнесу. В країні, яка сама майже нічого не виробляє, це призведе до колапсу економіки. По суті, вже призвело. За прикладом далеко ходити не треба. Я вже не раз писала, що, наприклад, папір, а також усі поліграфічні матеріали — фарби, пластини, в Україні не виробляються. Отже, у виробництві газет, журналів, книг 80% — це імпортний складник. Розуміючи це, уряд мав би захищати імпортозалежного виробника, шукати засоби для стимулювання такого виробництва. А він, знаючи, що папір в Україні не виробляється, навіть не відносить його до критичного імпорту. Це просто якась диверсія проти газетного та книжкового бізнесу!

Недолугість дій уряду можна проілюструвати ще одним красномовним прикладом — так званим зменшенням єдиного соціального внеску. Уряд наприкінці минулого року урочисто заявив, що скорочує ЄСВ з 41% до 16%. Всі ахнули від щастя. Та коли почали розбиратися, з’ясувалося, що уряд обклав бізнес такими умовами, що виконати їх нереально. По суті, це був великий обман у гарній обгортці.

Натомість Верховна Рада, де переконливу більшість мають провладні фракції, досі не ухвалила закон, який би закрив офшорну діру на Кіпрі. Загалом, на законодавчому рівні потрібно негайно заборонити будь-які офшорні операції. Тоді б наші олігархи-експортери були змушені повертати усю свою валютну виручку в Україну. Тоді не було б принаймні такого гострого дефіциту валюти. Невже влада цього не розуміє?! Думаю, чудово розуміє, але наступити на горло власній пісні, тобто власним валютним надприбуткам, наші олігархи при владі не хочуть.

Економічна ситуація в Україні нагадує мені фільм жахів — чим далі, тим страшніше дивитися, але додивитися мусиш хоча б для того, що знати, чи вижили головні герої. В даному випадку — це ми з вами...