Мундіаль буде «останнім патроном»?

Резолюція щодо ситуації довкола України, яку затвердив у четвер, 15 січня, Європейський парламент, агресивні дії Росії засудила досить жорстко. Утім, могло бути іще краще, — але не всі пропозиції окремих фракцій ЄП увійшли в узгоджений текст. І мова не лише про відсутність у резолюції пункту про визнання “ДНР” і “ЛНР” терористичними організаціями. Представники “зелених”, зокрема, пропонували Європарламенту внести до резолюції таке формулювання: «Європарламент вважає, що ФІФА повинна призупинити підготовку до проведення чемпіонату світу 2018 року, який має відбутися у Росії, поки триватиме агресія проти України».

На жаль, слушну пропозицію “зелених” не взято до уваги. На футбольному фронті євродепутати наразі Росію не атакують... Хоча заклики до позбавлення Росії лунають у Європі не вперше. Найбільше шуму здіймали у Британії, де роздратовані тим, що набагато сильніша англійська заявка на проведення Мундіалю-2018 програла заявці Росії. Англійці впевнені, що Росія банально купила право провести чемпіонат світу, і вимагають ретельного розслідування. Комітет із етики ФІФА таке розслідування начебто провів, але на рівні керівництва ФІФА усе заглухло. У відомстві Блаттера навіть не наважилися опублікувати повний текст доповіді комітету з етики щодо того, яким чином Росія і Катар заполучили Мундіалі 2018 і 2022 років... Утім, справою паралельно займається американське ФБР, і в принципі, будь-якої миті у розслідуванні можуть з’явитися нові цікаві деталі... Скеровані до ФІФА заклики відмовитися від Мундіалю в Росії звучали раніше також у керівництві німецького футболу.

Міжнародні футбольні інституції є незалежними. Ані резолюції Європарламенту, ані навіть указівка Єврокомісії, якби така була, їм не указ. Водночас навіть така корумпована організація, як ФІФА, не зможе довго ігнорувати голоси європейських і американських лідерів. (Звісно, якщо ці голоси будуть гучними і звучатимуть в унісон). Загалом, важко собі уявити, як у нинішній політичній ситуації (коли до Росії застосовано жорсткі санкції Заходу, а відносини між РФ та ЄС і США практично заморожено) у Росії може відбутися така масштабна міжнародна спортивна подія, як чемпіонат світу з футболу. За масштабом прикутої до змагань уваги світової громадськості Мундіаль поступається лише Олімпійським іграм (та й то не факт). Мундіаль — це насамперед спортивне свято. А яке ж може бути свято в обстановці взаємної недовіри? Та й з точки зору безпеки проводити глобальний міжнародний захід у країні, яка веде загарбницьку війну і відкрито фінансує терористів, щонайменше безвідповідально.

“Але ж провів Путін 2014 року Олімпіаду в Сочі. І успішно! І світ промовчав. Чому так само не може статися з Мундіалем?”. У лютому 2014 року ще не було ні анексії Криму, ні вторгнення на Донбас. Попри розстріляний український майдан, Захід іще вірив, що з Путіним можна мати справу. Та й пізно було вже щось затівати... Нині ж ілюзій щодо сутності путінського режиму на Заході майже не залишилося. І час до 2018 року, щоб організувати прийняття необхідного рішення, Захід іще має. Мундіаль можна буде перенести навіть за рік до його старту, 2017-го. Таким країнам, як Англія чи Німеччина, часу на підготовку до Мундіалю витрачати не треба. Стадіони й інфраструктура є, можна проводити хоч завтра.

Футбольну санкцію Захід просто тримає у запасі. Мовляв, коли не подіють усі інші аргументи, тоді задіємо цей... Футбольна Україна у перенесенні Мундіалю з Росії має свій особливий інтерес. Уявімо, наша збірна успішно пройде відбірний турнір до ЧС-2018 і завоює право зіграти на фінальному турнірі у Росії... Їхати — чи не їхати? Гадаю, більшість уболівальників обере другий варіант... Краще, аби такої дилеми взагалі не було. Як і Мундіалю в Росії.