Трощили одні, а ремонтуватимуть інші?

Про це розповів її міністр закордонних справ Сергій Лавров. “Ми зараз єдині, хто цього домагається”, — заявив, говорячи про майбутнє усього Донбасу в складі України, глава російського МЗС. Щоправда, поставив умову — “проведення конституційної реформи за участі всіх регіонів і всіх політичних сил України”. Ця реформа, за словами Лаврова, повинна створити для “сходу та півдня України”... “можливість фінансово забезпечувати свої потреби за рахунок домовленості з центром із податкових питань, — щоб вони могли користуватися своєю мовою, щоб вони могли святкувати свої пам’ятні дати, а не ті, що нав’язані однією частиною країни”.

Лавров, звичайно, бреше — але не в усьому. Про “південь і схід” — бреше. У Кремлі хотіли би, звичайно, аби омріяна “Новоросія” поширилася на всі східні й південні області України, але це лише мрії. “ДНР” і “ЛНР” — це далеко не “південь і схід” України... Про мову і пам’ятні дати — бреше. По-перше, ніхто “схід і південь” святкувати дні народження Бандери і Шухевича, як розповів Лавров, не змушує. А по-друге, це взагалі “пурга”. Ні мова, ні якісь там свята Путіна і компанію насправді не хвилюють... Зате не збрехав Лавров тоді, коли розповів про бажання Кремля залишити увесь Донбас Україні.

Недарма ж Лавров наголошує на “проведенні конституційної реформи”... Це ніщо інше, як нова-стара пісня про федералізацію. Залишити увесь Донбас Україні Путін хоче зовсім не через те, що поважає нашу територіальну цілісність. Якщо Україна стане федерацією за тим планом, який розробили у Кремлі, то Донбас як один із суб’єктів цієї федерації зможе заблокувати зовнішньополітичні рішення Киє­ва. Зокрема, інтеграцію у НАТО і Європейський Союз.

Друга причина небаченої щедрості Лаврова — суто економічна. Стараннями сепаратистів і російських агресорів інфраструктуру окупованих районів Донбасу повністю зруйновано. Аби її відновити, потрібні десятки мільярдів доларів. У Кремлі справді хочуть, аби цей непосильний тягар узяла на себе Україна... Уявіть: до тієї кімнати вашої квартири, де живуть ваші сварливі родичі, забралися непрохані гості (друзі ваших родичів) — і усе там розбомбили. Коли трощили, то казали, що захоплена кімната буде їхньою. Коли ж ви замурували двері до зруйнованої кімнати, а потім відмовилися у жеку за неї платити, непрохані гості свою думку змінили. “Добре, — кажуть, — нехай кімната залишиться вашою, — але ремонт за ваш рахунок! І якщо нашим друзям щось не сподобається, вони ваш вступ до ОСББ завжди можуть заблокувати”.

Ймовірно, саме “конституційну реформу” за описаним вище зразком пропихає Кремль, готуючись до чергового засідання “контактної групи” зі ситуації на Донбасі. Київ, звичайно, на жодну федералізацію не годиться, тому й зривалася минулого тижня кілька разів чергова зустріч у Мінську... Як буде далі, прогнозувати складно. Трохи тривожать повідомлення ЗМІ про те, що канцлер Німеччини Меркель і президент Франції Олланд наполягають на тому, щоб три­стороння контактна група зустрілася якомога швидше. Тимчасове перемир’я, яке встановилося останніми днями на Донбасі, західним лідерам подобається. Тільки б вони не почали, щоб це перемир’я продовжити, тиснути на Україну, — аби погодилася з безглуздими фантазіями Лаврова...