Що спільного між коаліцією і ковбасою?

Здавалося б, що може бути огиднішим за єхидні пики під парламентським куполом вчорашніх «регіоналів», котрі, як не перефарбовувалися, а так «ОПами» і залишилися? А виявляється, може. Коаліціонери показали себе у такій «красі», що якби телеекрани могли від сорому червоніти, то буряковими стали б.

Усю трансляцію з голови не виходив вислів, який приписують Бісмарку (хоча насправді автор цієї крилатої фрази — американський юрист і літератор Джон Годфрі Сакс): «Тим, хто любить ковбасу і поважає закон, краще не бачити, як робиться ні те, ні інше». Так і проситься перефразувати: «Тим, хто зачарувався коаліцією, краще було б не бачити, з кого її зліпили».

Коли мандатоносці, які отримали депутатський значок завдяки Майдану і ціною життів Небесної сотні, дозволяють собі репліки: «Сядь — тут тобі не Майдан!», хочеться у горлянку їм вчепитися. Думаю, навіть «ОПам» роти не відкрилися б таке у сесійній залі видати. А «порошенківцю» (репліка прозвучала зі сектору фракції Блоку Порошенка, але хто саме вигукнув її, через шум у залі розібрати важко) — відкрився. Та за таке не лише депутат Парасюк (на адресу якого прозвучало це блюзнірство) мав би пику «герою» натовкти.

Але покидька, який дозволив собі плюнути в обличчя мільйонам українців, навіть із зали не вивели. Хто виводитиме? Ті, хто самі над Майданом і пам’яттю убієнних поглумилися, пригрівши «режимників» Януковича у теплих і хлібних кріслах? Вдумайтеся: 16 покидьків, які голосували за диктаторські закони 16 січня, отримали керівні посади (заступників, секретарів) у парламентських комітетах! І хто для них так розщедрився? Хіба не ті ж коаліціонери, які перед камерами горлянки дерли, розповідаючи, що «героям 16 січня» місце не у Раді — на нарах, а за лаштунками відписали цим «героям» теплі місця у парламентських комітетах? Ну не «ОПи» ж комітетським «дерибаном» заправляли. І не з їхніх рук той же Лєсік Довгий отримав крісло заступника голови Комітету з питань економічної політики.

З яким надривом координатор коаліції Юрій Луценко озвучував перед голосуванням за розподіл комітетів вимогу викреслити прізвище Довгого зі списку комітетських замів. Як «великий революціонер» Мустафа Найєм просто зі сесійної зали строчив у Facebook: «Вимагаємо не допускати Олеся Довгого на посаду заступника голови Комітету з питань економічної політики». Як рупор «Батьківщини» Сергій Соболєв підтакував на озвучену Ляшком і позафракційними депутатами вимогу вилучити зі списку кандидатів на керівні комітетські посади «героїв 16 січня». Мовляв, фракція готова підтримати постанову про розподіл комітетів, але прізвища тих, хто голосував за диктаторські закони, треба викреслити.

І що? Через кілька хвилин той же Луценко, звертаючись до спікера, вніс пропозицію ухвалити знущальну постанову за основу й у цілому — з урахуванням лише технічних поправок. А коли спікер виніс проект на голосування, кнопку «за» дружно натиснули і Луценко, і Найєм (крісло заступника голови фракції зобов’язує?), і Соболєв, і ще 219 коаліціонерів. З коаліційної п’ятірки постанову не підтримала лише фракція Ляшка. Але нуль голосів від неї компенсували кілька позафракційних і група Єремеєва (крісло міністра інфраструктури чемно відпрацьовує). Так що голосів вистачило за тепле місцечко і для Лєсіка Довгого, і для «героїв 16 січня».

Після такої ганьби народним «депутанам» ще й нахабства вистачило пом’янути Небесну сотню хвилиною мовчання. Заупокійну собі дружно виголосили б. Майдан їх породив, Майдан їх і вперед ногами винести може.