«Шахтар» гонить порожняк

Донецький “Шахтар” достроково пробився у весняний етап найпрестижнішого футбольного Кубка Європи. Однак його вихід у плей-оф Ліги чемпіонів не викликав фонтана радісних емоцій у Львові, який надав клубові свій євростадіон — цю новину місцеві вболівальники зустріли стримано. І винні у цьому самі донеччани. Замість переконливого знака оклику у цьогорічних лігочемпіонівських виступах на теренах міста Лева вони поставили жирну “кляксу”. Нею можна назвати вівторкову поразку від “Атлетика” з іспанського Більбао — 0:1.

Команда Мірчі Луческу забронювала собі “місце під сонцем” після того, як втратив шанси втрутитися у боротьбу за путівку у наступний раунд білоруський БАТЕ, який за дві години до початку львівського матчу “Шахтар” — “Атлетик” зазнав домашнього фіаско від "Порту" — 0:3. Новина з Борисова немовби заколисала донеччан, зіграла з ними злий жарт — вони геть чисто втратили інтерес до боротьби, вийшли на поле, щоб відбути номер. Як наслідок, заповненим “по вінця” трибунам показали блідий, нудний, безвольний, ерзацний футбол — попри те, що вболівальники всіляко стимулювали гравців (зокрема — п’ятиразовим виконанням державного гімну) до результативного видовища. Свою роботу гравці у помаранчево-чорних строях виконували так, ніби відробляли панщину. Не дивно, що протягом останніх хвилин матчу обурені низькою якістю гри глядачі (а їх того морозного вечора зібралося 33 489) оцінили “працю” донецької команди пронизливим свистом. Це була реакція на неповагу до себе.

Весь матч гірники провели, як мовиться, на напівзігнутих. Перший тайм — суцільне перепасовування м’яча на власній половині поля, зокрема з голкіпером, без гострого завершення атаки (якщо не брати до уваги випад Тейшейри на 37-й хв.). Складалося враження, що футболісти думають не про те, як забити гол, а як найшвидше добратися до роздягальні. Час від часу пробував розбудити це сонне царство Степаненко, який виділявся упродовж усього матчу і у відборі м’яча, і у намаганні організувати конструктивні дії у передній лінії. В інших же очі не палали. Зовсім не був схожим на себе Срна — можливо, вирішив поберегти сили перед потенційним від’їздом на роботу в один із західних клубів. Загубився цього разу Адріану — хоча всі чекали, що у Львові він обновить свої бомбардирські рекорди. Часто “палилися” Ракицький з Кучером, “чудив” і П’ятов. Іноді здавалося, що “Шахтарю” щось пороблено. Люди (дехто приїхав на цю гру з інших областей) чекали від Містера і його майстрів зовсім іншого. І не треба винити у поразці суддю, який міг підрятувати “Шахтар” призначенням пенальті...

Матч з “Атлетиком” вкотре загострив і тему неадекватної поведінки фанів у Львові. Одні з них, за повідомленням ЗМІ, відлупцювали і пограбували десяток своїх візаві з країни басків. Кажуть, це справа рук відомих футбольних радикалів, які, одягнувши амуніцію “Шахтаря”, у такий спосіб хотіли насолити клубу Ахметова. Невідомі начебто мстилися за те, що в першому матчі цих команд іспанці вивісили на трибунах прапори «ЛНР», «ДНР»...

Інші горе-вболівальники, осліплюючи гравців суперника лазерними указками, наражали стадіон на небезпеку чергової дискваліфікації. Один з хуліганів під час матчу застосував петарду, інший — взявся палити чужу футбольну атрибутику. Стюарди і спецохоронці спокійно спостерігали за цим багаттям — хоча мали би моментально скрутити палія, вивести його “попід білі рученьки” у міліцейський “воронок”, а на палаючий шарф спрямувати струмінь вогнегасної піни..