Світ прихильний до нас як ніколи – треба цим скористатися

Після Революції гідності світ вдруге відкрив для себе Україну.

Вперше “прозріння” щодо України сталося після Помаранчевої революції, коли весь світ нас різко заповажав. Але потім вкрай розчарувався. Євромайдан шокував у доброму сенсі і Європу, і Америку. На нас знову почали дивитися як на гідних, рівних партнерів. Дуже важливо максимально використати оцю позитивну зміну ставлення до України. Це реальний шанс для неї стати повноцінним членом європейської спільноти.

Раніше ніхто з європейських політиків публічно не говорив про можливість України стати повноцінним членом Європейського Союзу. Говорили про партнерство, про сусідство, але коли заходилося про повноцінне членство, одразу ставилися бар’єри, казали: питання не на часі... Зрозуміло, боялися роздратувати Росію, яка бачила Україну виключно у своїй сфері впливу. І ні з ким ділити Україну не збиралася. Зараз такі впливові європейські політики, як Йошка Фішер, Карл Більдт, Штефан Фюле відкрито говорять, що Україну необхідно прийняти в Європейський Союз.

Нарешті європейські політики визнали, що свого часу недооцінили значення України для безпеки у Європі і світі. З огляду на це ми повинні з новою силою і наполегливістю порушувати питання про вступ України у НАТО. Раніше підтримка вступу України у НАТО в суспільстві становила 25-30 відсотків. Західні політики казали, мовляв, як вас приймати у НАТО, якщо, окрім того, що Росія протестує, ще й немає підтримки у самій Україні — це питання розколює суспільство. Агресія Росії щодо України змінила ставлення українців до НАТО. Зараз народ бачить у цьому блоці чи не єдино можливий надійний захист від агресивного сусіда. Часом можна почути, зокрема і на досить високому рівні, що ми ще не готові до НАТО, що нас там не чекають. Не погоджуюсь з такими твердженнями. 2008 року на саміті НАТО у Бухаресті розглядалося питання про надання Україні плану дій щодо членства в НАТО, так званого ПДЧ. Через позицію Франції, Німеччини, які піддалися на тиск Росії, нам ПДЧ не надали. Але на цьому саміті було зроблено офіційну заяву, що Україна і Грузія обов’язково стануть членами НАТО. Отже, можемо посилатися на цю заяву, — суспільство дозріло, і Україна готова до цього кроку. І треба негайно починати цей процес. Якщо будемо стукати в двері, нам відчинять. А якщо знову озиратися на Росію, то завжди будемо вразливі до агресії.

За аргументами і прикладами не треба далеко ходити, достатньо подивитися на досвід Польщі, інших східноєвропейських країн, які цей шлях пройшли. Після того, як вони вступали у НАТО, в країну масово заходили інвестиції. Західний капітал відчував захист. І дуже швидко після вступу в НАТО йшов процес підготовки до вступу у Європейський Союз. Дороги в Польщі нічим не поступаються дорогам у Німеччині чи Швеції. А майже усі ці дороги збудовані за гроші Європейського Союзу. Коли я зустрічаюся з європейськими політиками, послами, і вони запитують, що можуть зробити для України, переконую їх, що Захід мав би прийняти спеціальний план допомоги Україні на кшталт Плану Маршалла для західних країн Європи після Другої світової війни. Це має бути конкретний план щодо енергонезалежності, щодо розвитку інфраструктури і, зокрема, будівництва доріг. Після війни розбомблена Німеччина завдяки Плану Маршалла за якихось десять років піднялася. Сучасний стан України можна порівняти зі станом післявоєнної Німеччини. Україна розграбована, понівечена, але головне — не скорена.

Наш народ має сильний дух і двічі це демонстрував — під час Помаранчевої революції та Революції гідності. Якраз за силою духу ми можемо бути прикладом для західних країн. Ми повинні взяти у них все краще, що вони мають, — рівень життя, справедливе правосуддя, свободу слова, організацію виробництва і так далі, а вони у нас можуть повчитися сили духу і віри у свої сили.