На руїнах Радянського Союзу європейський дім не збудуєш

САМІТ СНД, який відбувся у Мінську, президент України Петро Порошенко проігнорував. І правильно зробив. Так звана Співдружність Незалежних Держав давно себе вичерпала.

Існує ця організація лише формально і тримається на певних торгових преференціях, які Росія надає іншим членам організації. Йдеться про зону вільної торгівлі, хоча її цілком можна було б замінити двосторонніми угодами та договорами.

Цими ж преференціями Кремль водночас і шантажує учасників СНД. Зрозуміло, що Росії розходиться на цьому штучному утворенні, оскільки через економічні важелі може впливати політично.

СНД — це ще один спосіб реанімувати Радянський Союз. Саме на руїнах Радянського Союзу і була створена Співдружність. Ідея цього новоутворення полягала у тому, аби колишні

союзні республіки, які після розвалу Союзу опинилися сам на сам зі своїми економічними проблемами, в межах нової структури могли координувати політичні і економічні взаємовигідні і рівноправні стосунки. Але з перших днів існування СНД бал там правила Росія. І саме з перших днів було зрозуміло, що ця організація недолуга, безперспективна і нежиттєздатна. Така собі відрижка Радянського Союзу.

Росія домінувала у прийнятті усіх важливих рішень і з кожним роком свій вплив та тиск на членів організації посилювала. Про рівноправ’я і взаємну вигоду вже не йшлося. Більше того, в рамках Співдружності часто виникали конфлікти серед держав-учасниць. Зокрема, і збройні. Наприклад, і Вірменія, і Азербайджан є членами СНД, але це не заважає їм бути запеклими ворогами, які через Нагірний Карабах, по суті, перебувають у стані війни. Грузія також була членом СНД, але це не врятувало її від військової агресії з боку Росії. Лише після війни Грузія покинула лави Співдружності.

Нині Росія здійснює агресію проти України, анексувала Крим і далі веде ворожу політику проти нашої держави. На цьому фоні візит Порошенка виглядав би як такий собі когнітивний

дисонанс. Мовляв, тут ми з Росією воюємо, а тут, як ні в чому не бувало, дружимо. Така собі роздвоєність...

До речі, на саміті у Мінську сталася екстраординарна подія — між президентом Росії Володимиром Путіним і його молдавським колегою Ніколае Тімофті виник конфлікт, який ледь

не переріс у бійку. Президент Молдови поскаржився, що після підписання угоди з ЄС Росія закрила свій ринок для молдавських товарів. «Виходить, що нашу країну витісняють із зони вільної торгівлі СНД», — сказав він. Володимир Путін натомість менторським тоном відповів, мовляв, треба було заздалегідь думати, який вплив матимуть документи, підписані в Європі, на відносини з іншими партнерами. Дискусія на підвищених тонах між Путіним і Тімофті продовжилася навіть після того, як слово перейшло до президента Таджикистану. Нагадаю: Путін хоче, щоб Молдова вслід за Україною відклала імплементацію економічної частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

З цього можна зробити висновок: країнам, які вирішили орієнтуватися на Європу, в СНД робити нічого. Сидіти на двох стільцях незручно, та й не треба. Якщо Україна рухається в Європейський Союз, то для чого їй озиратися у минуле. Бо єдине, що об’єднує країни — члени Співдружності — це, власне, спільне минуле...

СНД усе більше нагадує маріонеткову організацію, яка потрібна хіба що задля задоволення амбіцій Володимира Путіна, який ніяк не може позбутися ностальгії за “великим і могутнім”.

P. S. У травні цього року заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський заявив, що Україна почала процедуру виходу з СНД. Нині у Верховній Раді зареєстро-

вано законопроект про призупинення дії угоди про створення Співдружності Незалежних Держав. Україна ратифікувала угоду про створення СНД 10 грудня 1991 року, але протокол до

угоди і статут СНД не ратифікований і не підписаний. Таким чином, де-юре Україна не є державою-членом СНД.