Війни виграються до їх початку - в оцінці сил і формулюванні планів

Спробую викласти своє бачення ситуації.


Цей текст було написано 28.06.

В звязку з певними внутрішніми та зовнішніми процесами навколо АТО я мусив його притримати.

Війни виграються до їх початку — в оцінці сил і формулюванні планів.

План дій.

Відразу після інаугурації Президент Порошенко віддав наказ провести наступальну військову операцію для відновлення контролю державного кордону. Це принципово змінило ситуацію на Донбасі. Україна стала нарешті не легкою жертвою агресії, а об'єктом протистояння. Відтак, вона може обирати стратегії поведінки.

План А — за допомогою міжнародного тиску примусити Путіна вивести з Донбасу озброєних російських профі. Після цього розгром місцевих угрупувань стане справою тижднів.

План Б — в разі ігнорування Кремлем мирних ініціатив Порошенка Українська Армія змушена буде приступити до фронтальної зачистки. Це — складні бої всередині укріплених міст, що тягнуться суцільним масивом від Краснодона до Дебальцево і від Сніжного до Краматорська.

Вибір між планом А і планом Б — це вибір між малою і великою кров'ю наших солдат, добровольців і мирного населення. І політично, і морально Президент не міг не спробувати мінімізувати ціну перемоги. Якщо Путін не відкличе своїх воєнспеців — силовий вибір стане єдиноможливим.

Союзники.

Після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС Україна стала частиною Західного світу. Це переводить непроголошену російсько- українську війну в площину боротьби за кордон вільного світу. Наші найактивніші союзники — сусіди по фронту: Польща і країни Балтії. Решта країн "старої Європи" знаходяться глибоко в тилу і все ще схильні віддавати перевагу економічним стосункам з Кремлем. Вони відтягують рішучі економічні санкції щодо Росії, керуючись формулою "фінансова підтримка України в обмін на переговорний процес Києва і Москви". США як завжди — головний союзник української незалежності. Але — далеко за океаном. Наша задача — добитися від союзників не тільки санкцій третього рівня проти агресора, але й згоди на поставку сучасного озброєння для Української Армії.

Ворог.

Є три складові озброєних сепаратистів на Донбасі:

- російські диверсанти ( Стрєлок, Бєс, батальйон "Восток", спецназ ГРУ, тощо). Чисельність — до 500 осіб.

- російські "козаки" ген. Козіцина, а фактично — найманці з числа ветеранів локальних воєн.

Чисельність — до 5000 осіб.

- доморощені бандугрупування, чисельністю до 15000 осіб.

Головною проблемою є величезна кількість завезеного з РФ

сучасного озброєння, в тч — мобільні протиповітряні та протитанкові комлекси.

Позитивом є те, що кожен день грабежів, розбоїв та розстрілів збільшує прірву між бойовиками і мільйонами мирного населення окупованих територій. Вже сьогодні вони готові зустрічати українські війска якщо не квітами, то зітхаючи з полегшенням.

Третя сила.

Призначення Турчиновим та Яценюком губернаторів Донецька та Дніпропетровська стало запрошенням олігархів до спільного антипутінського фронту. Коломойський не тільки став у стрій, але й став одним із символів боротьби. Це принесло йому і політичні, і економічні дивіденти. Ахметов навпаки — змарнував свій шанс. Побоюючись втратити половину бізнесу, зав'язаного на Росію, він втрачає усе. Своєю відстороненістю від дій на підтримку визвольного руху він виключив себе з політики нового Донбасу.

Політики.

Війна ведеться в умовах засилля старих політичних еліт.

Яскравим прикладом є постійні вимоги демократичних партвождів ввести військовий стан. Хіба це зробить неможливим збивати літаки і підривати мости? Ні, це зробить неможливим проведення перевиборів ВР. Раз ввівши військовий стан, депутати, що втратили підтримку виборців, не скасують його до повної перемоги своїх амбіцій.

Іншим прикладом є політика екс- регіоналів. Вони постійно кличуть до переговорів з їхніми лідерами. Який в цьому сенс, якщо ці лідери ні на що не впливають в своїх округах? А ви звільніть Донбас, тоді ми вас засудимо як криваву хунту і отримаємо підтримку тамтешнього замордованого електорату. Ну не підлота?

Дострокові перевибори Верховної Ради є обов'язковою умовою перемоги. В ході цієї політичної частини АТО і Донбас і вся Україна має отримати представництво тих, кому після Майдану дійсно довіряють люди.

Фактори перемоги.

Українська Армія перейшла психологічний рубіж. Кажуть, це сталося в той день, коли група десантників разом із добровольцями попала в оточення. Бандити запропонували солдата-срочникам вільно піти. "А з "бандерами" ми розберемося"- заявили терористи. Відповіддю стала СПІЛЬНА ЗБРОЙНА атака українських хлопців Збройних Сил і Майдану. Тепер наші війська без роздумів і переговорів застосовують зброю. Сотні бандитських трупів під Красним Лиманом, Д'яково, Щастям — тому доказ.

Критично важливо зламати саботаж мародерів в апараті силових відомств. 5 мільярдів, заморожених на рахунках Міноборони, контрреволюційні кадри в ГПУ та МВС вимагають не тільки кадрових змін, але й покарання. І головне — зброя та спорядження мають негайно піти у війська.

Але в гібридній війні військова сила — далеко не головний фактор. Виграє той, хто користується підтримкою населення. Ось чому диверсанти в першу чергу захоплювали владні приміщення і телевізійні вежі.

Україна не може протиставити державну пропаганду безмежній брехні кремлівського агітпропу. Це означатиме відмову від демократії і перетворення в те, з чим боровся Майдан.

Відтак, єдиним шляхом є самодисціпліна громадян і політиків.

Дії влади м'яко кажучи — не оптимальні. Але важливо пам'ятати, що на війні є лише два табори — наш і ворожий. Дискредитація влади і командування в очах Армії і населення, диванні ура- патріотичні істерики — робота на Кремль.

Платформа української перемоги очевидна:

1. Сильна Армія.

2. Єдність влади і суспільства.

3. Міжнародна антикремлівська коаліція.

Конкретні дії і пропозиції (в тому числі — критичні) товаришів по спільній справі в цих напрямках — єдина ознака патріотизму.