Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Брати і сестри наші

Коли мовимо про окупацію Росією українського Криму, то водночас слід казати і про таку ж окупацію правічної батьківської землі кримських татар, і про російське поневолення цього багатостраждального і гордого народу

Саме український і кримськотатарський народи є справді братніми з прадавніх часів — і як добрі сусіди, і у сфері військовій, і навіть родинній. У нас так багато спільного. Наші народи гнобили і виселяли, і робили це чужоземні зайди. Саме хоробрі кримськотатарські воїни були надійними союзниками українських козаків у ратних битвах проти загарбників. Вислідом їх були не тільки славні перемоги, а й спільні шлюби і навіть поселення.

Саме з незалежністю України почалося масове повернення депортованого у 1944 році кримськотатарського народу на рідні кримські землі. Саме Україна забезпечила видання кримськотатарською мовою газет, журналів, книжок, підручників, мовлення нею на теле- і радіоканалах, були встановлені почесні звання Автономії для відзначення провідних діячів культури та мистецтва.

Наші кримські брати відповідали взаємністю, повагою і любов’ю. Тим деяким студентам з Галичини чи Волині, які, скажемо так, не вельми ретельно вчаться української мови, я кажу: повчіться неї у Рефата Чубарова, керівника Меджлісу кримськотатарського народу! Кілька років тому наш факультет з відзнакою закінчив Ділявер Саїдахметов, яким пишаємося й сьогодні.

А послухайте солов’їні українські пісні у виконанні заслуженої артистки України і Криму, солістки Академічного ансамблю Державної прикордонної служби України Ельзари Баталової — також і тележурналістки, кіноактриси (фільм «Татарський триптих» за творами Михайла Коцюбинського, серіал «Повернення Мухтара-2»).

До 200-ліття Тараса Шевченка блискучий баритон, народний артист України Фемій Мустафаєв з власної ініціативи записав і випустив диск із 30 піснями та романсами на вірші Кобзаря у супроводі Національного оркестру народних інструментів України. Між іншим, цікаво, чи хтось у Росії, зокрема інтелігенція, згадав про цю дату, приміром, уродженці України Юрій Башмет, Йосип Кобзон і асобєнно Васілій Ланавой?

На 200 шкіл у Криму — 12 кримськотатарських і 6 україн­ських, решта — російські. Про які утиски можуть молоти кремлівські пустобрехи? У знамениту Українську гімназію в Сімферополі щороку шикується конкурс, і левова частка претендентів — діти кримських татар. І тепер, коли наші стривожені кримські сестри й брати змушені полишати свої домівки на півострові, вони їдуть не будь-куди, а на Західну Україну, де їх приймають з усією галицькою щирістю і гостинністю.

Перші гупання чобота окупанта по кримській землі вже свідчать про його майбутнє ставлення до кримсько-татарського народу. Днями банда російських солдатів зруйнувала майже добудовану мечеть в одному з містечок півострова. Це перша гримаса лиця ненависті.

Мусульманське ж духовенство кримських татар запропонувало православному духовенству Київського патріархату: якщо окупанти чинитимуть перешкоди у здійсненні молитов у церквах УПЦ КП (їх у Криму лише 6), то мусульмани люб’язно пропонують для цього свої мечеті. Випадок безпрецедентний в історії, але він свідчить про наше братерство на найвищому, духовному щаблі.

Кримські татари — малочисельний, але такий добросердечний, працелюбний народ. І вони ніколи, вже на генетичному рівні, не забудуть Росії страшну для них депортацію 1944 року. І жоден окупант не розсварить, не розділить, не розлучить українців з нашими кримськими братами та сестрами.

Схожі новини