Тим, хто відсторонюється...

У тиші переходу між роками — варто вирішити для себе.

Бути полоненим справжнього, скаржитися на долю, стогнати від дискомфорту і терпіти — або бути дійовою особою осмисленого процесу змін.

Цей несподіваний вибір ТЕПЕР проявився для кожного. І справа не в Майдані або в конкретній акції протесту. Справа в накопичився новому громадському усвідомленні, куди ти можеш відстоюватися або — продовжувати споглядати з боку...

Не поспішаю нікого засуджувати чи підштовхувати.

Кожному варто бути чесним, насамперед перед собою.

І тим, хто думає і спостерігає з боку і, тим, хто вже в процесі, до кінця не розуміє, чи то дійсно бере участь, чи то грає... Це правда важливо — бути чесним з собою, розуміти і робити те, що повинен!