Дві різних України, або Коли настануть реальні зміни?

Я не про поділ по лінії Схід-Захід. І не про прихильників-противників євроінтеграції. Про гіркіше й набагато суттєвіше, характерне для всіх регіонів – про співвідношення народ-населення, або громадяни-раби.

Моя мала Батьківщина — місто Ватутіне, Черкащина. Покажу на її прикладі.

Більше тисячі моїх земляків сьогодні були на Майдані, понад 100 з них зустрів особисто і з радістю потиснув руку: Золотоноша, Монастирище, Моринці, Лисянка, Умань, Шпола, Сміла, Черкаси, Канів, Катеринопіль, Ватутіне, Звенигородка, Будище, Воронівка... Свідомі й небайдужі Громадяни, очі горять, кинули все — і приїхали до Києва, на Віче Гідності, разом захищати свої права і свободи, людини і громадянина!

І в цей же день і час інші мої земляки — покірно-слухняні й продажні раби влади — дружними рядами пішли на виборчі дільниці у Черкасах, аби віддати свій голос за протеже ПР пана Поплавського. Пішли відробляти отримані 200 гривень, з надією на обіцяний бонус у 150 гривень, якщо Поплавський переможе. Тисячі, десятки тисяч — тупо продали свій голос Партії Регіонів, насправді не голос — продали своє власне майбутнє і майбутнє своїх дітей. Цілими родинами продавали: батьки, старші діти, батьки батьків. Ще й черга довга стояла за отими 200 гривень. Без жодних докорів сумління...

До жовтня 2010 року в Черкаській обласній Раді було 6 (шість) представників ПР. Після місцевих виборів 2010р. знаєте, скільки їх тепер? Партія Регіонів має 56 депутатів — це більшість облради! Ну, і хто їм доктор, таким землякам, слухняним і продажним?

Єдине, що тішить — з кожним днем нас, Громадян, стає все більше, Майдан допомагає швидше розправити плечі, аби з рівною спиною, гідно і чесно йти вперед по життю.

Часто питають, коли в Україні нарешті настануть реальні зміни? Відповідаю: коли в Україні народу стане більше, ніж населення — коли свідомих і активних Громадян стане більше, ніж покірних і продажних рабів. Згодні?