Яструби «беркуту» очей не виклюють

«Внутрішні війська» стоять поруч у зливі і правдивої інформації, і дезінформації, брехні, нерідко повної маячні. Тільки ненормальний може повірити в те, що озвучують і показують російські телеканали і що мелять їхні українські папуги, які насправді є яструбами, що клюють свій народ.


Увесь світ бачив, як здоровані у шоломах щосили гамселять кийками і ногами беззахисних хлопців і дівчат з Євромайдану (в тім числі лежачих), їхні скривавлені обличчя, обурювався, що деяких з них просто з лікарняних ліжок брали під варту. Московський телебрехун твердить, що все було навпаки і демонструє проламаний шолом буцімто «беркутівця». Те саме зробила у програмі Андрія Куликова «Свобода слова» народний депутат Єлена Бандарєнка. Цинізму придворних українських яструбів немає меж. Вони твердять, що в сутичках «беркутівців» постраждало вдвічі більше, ніж молодих «майданівців», і в них — страшні криваві рани і переломи кінцівок. Ну просто бойові поранення, завдані лютим ворогом.

Скалічених «майданівців» привозили у звичайні київські клініки, де при встановленні діагнозу лікарям однаково, хто такий пацієнт і звідки він. Здоровані у шоломах потрапляли у Центральний госпіталь МВС. Хто диктував діагнози і які саме, неважко здогадатися.

Увесь особовий склад Збройних сил України чи не вчетверо менший, ніж чисельність МВС — від патрульних, автоінспекторів до бійців спецзагонів і Внутрішніх військ, які, до речі, мають на озброєнні не тільки різноманітну стрілецьку зброю, а й бронетехніку і навіть авіацію. Проти кого готуються (чи вже готові?) воювати ці війська?

Саме армія йшла на допомогу у найкритичніших ситуаціях, рятуючи людей, ліквідовуючи наслідки стихії, катастроф і аварій. Так було у Чорнобилі, так є тепер у незалежній Україні — під час руйнівної повені на Закарпатті, аварії залізничних цистерн з фосфором біля Ожидова; коли минулої зими небачені снігові замети не просто паралізували, а буквально замели автостраду Львів-Броди і прилеглі села, а з ними тисячі людей. Саме воїни Збройних сил були на передовій і перемагали. Де у той час перебували «беркутівці» і Внутрішні війська, чим займалися, до чого готувалися? Якщо до Євромайдану, то готувалися добре.

«Беркут» бере свій початок з 1988 року як загін міліції особливого призначення (у народі ОМОН). Він був покликаний стримувати і ліквідовувати масові заворушення, які виникали тоді по всьому СРСР і стали одним із початків його кінця. Кров тоді пролилася — Тбілісі, Вільнюс, Середня Азія, Нагірний Карабах, Сумгаїт… Наприкінці 1980-х, коли компартія ще правила бал, революційний Львів вирував багатотисячними мітингами і демонстраціями під синьо-жовтими знаменами. Але тоді в Україні не пролилося й крап­лі крові. Тепер «Беркут» її пролив.

На місці ОМОНу 1992 року виник «Беркут». Коментуючи події на Євромайдані, генерал міліції і народний депутат Геннадій Москаль зауважив, що в жодному законодавчому документі України немає й згадки про «Беркут» (на відміну від інших силових структур і формувань), відтак його створення та існування не має жодного юридичного підґрунтя. А отже, на думку генерала-депутата, «Беркут» є не чим іншим, як незаконним збройним формуванням.