Передплата 2024 «Добрий господар»

«Це хворе мислення, що Євросоюз повинен компенсувати те, що зробить імперська Росія»

Польща, яка вступила в ЄС 2004 року, домовилась про асоціацію наприкінці 1991-го.

Депутат Європарламенту від Польщі Яцек Саріуш Вольський (на фото) в 1991-96 роках був учасником переговорів про асоціацію з ЄС та свідком змін, які настали в результаті її реалізації. Про тодішні події в Польщі та поточну українську ситуацію він розповів в інтерв’ю УНІАН. “Високий Замок” вирішив дати витримки з цієї розмови.

— Ця угода, — розповідає Яцек Саріуш Вольський, — передбачає більше відкриття економік і не лише в галузі торгівлі через знесення митних бар’єрів. Україна у разі підписання Угоди про асоціацію мала б на 60-70% європейське економічне законодавство. Cтала б сучасною країною на зразок західних держав. Крім того, угода передбачає більшу фінансову допомогу для України, ніж свого часу мала Польща. Наскільки знаю, йдеться про 1 млрд. євро на рік. Польща свого часу отримувала спочатку кількадесят мільйонів євро, а пізніше — максимум 200 млн. євро на рік. Угода про асоціацію зробила б з країною те, що сталося з Польщею. Перетворила б її на сучасну європейську державу, таку, якою українці хочуть її бачити. Вони їздять до Польщі і бачать, як змінилася країна. Структура економіки стане більш сучасною, буде запроваджено європейські стандарти в економічному та політичному житті. Це не станеться швидко та легко. Український уряд заявляє, що створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом, передбаченої Угодою про асоціацію, спочатку негативно вплине на національну економіку через те, що Росія заблокує доступ на свій ринок, а ЄС не пропонує достатніх компенсаторів втрати цього ринку... Негативні наслідки будуть спричинені не через Євросоюз, а через Росію, нехай пан Азаров не заплутує. Не можна звинувачувати ЄС у тому, що зробить Росія. Євросоюз відкриє свій ринок для України швидше, ніж Україна для ЄС. Користь для української економіки полягає в тому, що поступово зможе експортувати свої товари на європейський ринок та модернізувати свою економіку. А якщо залишиться з Росією, то далі буде країною, котра виробляє продукти низької якості та експортує сировину. У Польщі теж відбулося зміщення в зовнішній торгівлі, коли зросла частка товарообігу із західними країнами на тлі падіння з країнами колишнього Радянського Союзу. Ми не просили собі за це платити, бо це був природний наслідок нашого виходу з Варшавського договору та осучаснення економіки. Це якесь хворе мислення, що Євросоюз повинен компенсувати те, що зробить імперська Росія Путіна.

— Що діялося з польською економікою у перші роки після того, як почала діяти Угода про вільну торгівлю з Євросоюзом?

— На початку у нас була дуже висока інфляція і так звана «шокова терапія» Бальцеровича (план реформ на переведення польської економіки на ринкові засади). Багато фірм збанкрутувало. Виробничі та людські ресурси компаній-банкрутів переймали ті кращі фірми, які втримались, з чого і народилася сучасна економіка. Старі, заіржавілі, несучасні та неконкурентоздатні гіганти повинні збанкрутувати. Чим швидше це станеться, тим буде краще. У Польщі ринкова трансформація збіглась з підписанням Угоди про асоціацію. Угода дозволила нам вирватися з економічного занепаду, котрий, як і в Україні, був результатом розірвання економічних зв’язків в рамках так званого блоку радянських держав. Замість розваленого пострадянського ринку ми отримали шанс експорту на західний ринок. Це не було легко, бо нам довелося конкурувати в питаннях ціни, якості, швидкості доставки і так далі. Без цієї угоди ми були в значно гіршій ситуації. Як Росія реагувала на євроінтеграцію Польщі? Росія в той час була в такому стані, що не реагувала, дякувати Богу.

— Що стало рецептом успіху, який дозволив країні вступити в ЄС?

— Польща була одним великим Євромайданом. Усі прагнули європейської політичної та економічної нормальності — від посткомуністів до правих політиків. Ніхто ні з ким не сварився в цій справі. Це різко контрастує з тим, що є в Україні. У нас було 80% підтримки інтеграції з Європейським Союзом. Всі на це працювали, і тому вийшло.

— Як ви оцінюєте шанси підписання Угоди про асоціацію з Україною на саміті у Вільнюсі?

— Проблема, яку має Євросоюз з Україною, полягає в тому, що вона не дотримує слова та не виконує умов. Віктор Янукович хоче лавірувати між Заходом та Сходом, аби побільше виторгувати у кожної зі сторін. Навіть Білорусь та Казахстан не є щасливими від членства в Митному союзі. МС не є жодною пропозицією для України, це — лише здача країни під диктат Росії на економічно невигідних умовах. Тут я був би спокійним та не очікував би, що Україна піде в цьому напрямі. Навіть якщо піде, то дуже швидко повернеться.

Підготував Олег СТРИЖ.

Схожі новини