Путін явно перетиснув... А Лукашенко мудріший

На відміну від російського президента Володимира Путіна, білоруський “бацька” Олександр Лукашенко сприймає євроінтеграційний вибір України цілком адекватно.

“У цьому кроці Києва в напрямку співпраці з Євросоюзом не бачу жодних проблем, — заявив президент Білорусі на зустрічі з нашим прем’єр-міністром Миколою Азаровим у Мінську. — Важливо інше: щоб ця угода й наступні не закривали співробітництво України з Єдиним економічним простором, із нашим Митним сою­зом”. За словами “бацьки”, “ми надто політизували цю проблему, загнали себе незрозуміло куди” (це, здається, “тонкий натяк” Лукашенка на його російського колегу?). “Треба виходити з реалій, — мудро констатував “бацька”. — Право України — вибирати, в якому напрямку рухатися. А наше право — рахуватися з правом України і розуміти, що це суверенна і незалежна держава”.

Для Митного союзу найбільша загроза від підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, неодноразово заявляв Путін, є такою: українські товари, що будуть витіснені з українського ринку більш якісними й дешевими товарами з ЄС, почнуть експансію на ринок Митного союзу... Білорусь — такий самий член Митного союзу, як і Росія. Однак Лукашенко нападу українських товарів на свій ринок чомусь зовсім не боїться. Навпаки, “бацька” впевнений, що підписання Україною Угоди буде вигідним і для білоруської господарки.

Загалом, Лукашенко на мінській зустрічі з Азаровим виглядав дуже задоволеним. Слова про Україну як “суверенну і незалежну державу” білоруський президент адресував не тільки Азарову, а й Путіну. Мовляв, от тиснули ви, Володимире Володимировичу, на українців, а вони взяли й піднесли вам гарбуза! Тож на білорусів теж не варто тиснути, бо також можете перетиснути... Російсько-білоруські відносини зараз не назвеш добрими (один лише конфлікт довкола “Білоруськалію” чого вартий!). За таких умов зближення з Євросоюзом Києва, з яким у Мінська зараз усе гаразд, Лукашенку об’єктивно вигідне. Адже, співпрацюючи з асоційованою Україною, “бацька” певною мірою зблизиться і з ЄС (хоч наразі неофіційно). А відтак “питома вага” Лукашенка у його нелегких контактах із Путіним збільшиться. У “бацьки” з’явиться певний простір для політичного маневрування... А значить, тиснути на білоруського лідера його російському колезі буде важче.

Путін, здається, і сам відчув, що у питанні “української євроінтеграції” явно перетиснув. Тепер уже каже, що, попри “певні проблеми в торговельному обороті й кооперації”, він упевнений, що “в нас не буде ніяких проблем у політичній сфері”. Але, як кажуть у народі, пізно пити боржом, коли нирки відвалилися. “Вони півроку розстрілювали Україну з усієї зброї, яка є в арсеналі Російської Федерації, починаючи з економічної ситуації і закінчуючи політичним тиском, — оцінив цей “реверанс” Арсеній Яценюк. — Зрозуміли, що ми встояли, і замість батога витягнули пряник”. Запізно — потяг пішов. А “бацька” все зробив вчасно.