Навального випустили, аби програв на виборах?
Російський ОПОЗИЦІОНЕР Олексій Навальний дуже здивувався: спочатку в залі Кіровського райсуду взяли під варту, а вже наступного дня звільнили під підписку про невиїзд
Уже з дружиною попрощався, приготувавшись “тягнути” п’ятирічну лямку, як раптом інша робота підвернулася — кандидувати на виборах мера Москви. Власне, саме реєстрація Навального кандидатом і стала формальним приводом для його звільнення з-під варти. Мовляв, він же має проводити виборчу кампанію, а за гратами робити це не зможе...
Рішення про звільнення Навального з-під варти приймалося, мабуть, на самісінькій горі — на рівні президента РФ Володимира Путіна і його найближчого оточення. Випускаючи Навального, у Кремлі на щось розраховують... На що ж саме?
За даними російських соціологів, які наводить західна преса, Навальний не має шансів стати мером Москви. Головний фаворит виборів, призначених на 8 вересня, — теперішній в.о мера Сергій Собянін. Він має, за найскромнішими підрахунками, близько 53 % підтримки москвичів. Звичайно, Навальний агітуватиме і зможе наростити рейтинг. Але чи настільки, щоб реально конкурувати зі Собяніним? Дуже сумнівно...
Дозволяючи Навальному кандидувати, Кремль хоче вбити відразу трьох зайців. По-перше, показати світові, що в Росії — зовсім не авторитаризм, а справжня демократія (хай і трохи “керована”). По-друге, перемога Собяніна за умови присутності в бюлетенях прізвища Навального надасть мерству Собяніна додаткової ваги. Мав реального суперника і в боротьбі переміг його — ну чим не “мачо”? І нарешті, поразка Навального зніме з нього ореол героя-борця, який рано чи пізно обов’язково здолає “злочинний режим”. Нехай люди побачать, міркують у Кремлі, що Навальний — цілком посередній політик. Навіть нічим не примітного функціонера-”єдинороса” Собяніна не здолав. І де! — у Москві, цитаделі російської опозиційності. Що там уже казати про “глибинку”.
Навальний за своїми поглядами — переконаний лівий. Його головне кредо — “відібрати і поділити”. Мовляв, олігархи нахапали-награбували, і усі прибутки від продажу нафти-газу йдуть у їхні ненаситні кишені. А от якби прийшла справедлива і чесна влада, то все награбоване повернули би народу, який би зажив багато і щасливо... Це примітивний популізм. Недарма ж деякі діячі російської Компартії всерйоз пропонували, аби замість “неліквідного” Геннадія Зюганова КПРФ очолив молодий і перспективний лідер — Олексій Навальний... Дозволяючи йому балотуватися у Москві, у Кремлі, можливо, сподіваються: познайомившись ближче з політичними поглядами Навального, москвичі його... злякаються. У багатій російській столиці прихильників гасла “забрати і поділити” значно менше, ніж у біднішій російській провінції. У Москві розуміють: “забиратимуть” у разі чого насамперед у жителів столиці, яка “зажерлася”...
