Підліток у пошуку книжок «про себе»

Суб’єктивні поради хлопцеві, що читати


Написала мені на Фейсбук мама 12-річного підлітка, який у комп’ютері почувається як риба у воді, а з художньої літератури читає зазвичай лише те, «що задають», тобто з примусу. І от зненацька хлопець заскочив маму питанням, що б такого почитати, обмеживши пошук двома побажаннями — про сучасне життя ровесників, українською мовою.

Що б ви порадили? — запитує мама.

Що порадити?

Тома Сойєра? Книжка написана ще позаминулого століття, і чи близьким та зрозумілим будуть сучасникові такі особливості відомого бешкетника, як тягання грудочок цукру з цукерниці чи варення з комори?.. Тим більше, що Тома Сойєра, здається, «проходять» у шкільній програмі з зарубіжної літератури. Пригоди Гаррі Поттера та романи Толкієна — теж не про сучасне життя. Хоча знаю від знайомих хлопців, що їм подобаються книжки про Ерагона, теж фентезі.

Може, порадити Володимира Рутківського? Він пише для хлопців, але про минувшину, хоча власне його трилогію «Джури» та двотомник «Сині води» й варто було б почитати. Хоча вони можуть відлякати початківця обсягом.

Що ще спало на думку? «Пастка для геймера» Олеся Ільченка та «Детектива!» Валерія і Наталі Лапікурів… Андрій Кокотюха з його «хлопчачими» детективами, Валентин Бердт, Леся Воронина з її «агентами», а ще «Таємне товариство Боягузів та Брехунів»… Сашко Гаврош з його історіями про Івана Силу та розбійника Пинтю…

Подумала, що хлопцеві варто прочитати у такому віці й cерію книжок від Джеремі Стронґа, а ще — «Ми усі з Бюллербю» Астрід Ліндгрен, «Острів скарбів» Стівенсона, «П’ятнадцятирічного капітана» Жуля Верна…

Якщо малий не мав на увазі буквально десяті роки ХХІ століття, то я йому порадила б звернути увагу на свої улюблені «підліткові», хоча б три з них: «Над прірвою у житі» («Ловець у житі») Селінджера, «Вбити пересмішника» Харпер Лі та «Доньку скульптора» Туве Янссон.

Запитала і тих, хто й сам багато читає, хто має безпосередній професійний стосунок до книжки, і ось що вони відповіли:

Світлана Скляр, головний редактор видавництва «Клуб сімейного дозвілля»:

— Я б порадила Дюма, Сабатіні і ще багатьох інших — це випробувана часом література. Шкільне дитинство перебувала на Волині у дідуся, в Нововолинську. У нього була велика бібліотека українською. Я читала в українському перекладі навіть «Кортик і Бронзовий птах» Рибакова, «Годину бика» і «Лезо бритви» Єфремова. Думала тоді, що це українські автори.

З українських пригод були улюблені романи Івана Білика, Володимира Малика, Юрія Дольд-Михайлика. Та й багато зарубіжної літератури читала в українських, а не російських перекладах, хоча все життя живу у Харкові і навчалася російською.

Письменник Юрій Винничук теж не обмежує себе рамками:

— Мене в тому віці сучасне життя геть не цікавило, — відповів він. — Читав пригодницьку літературу, її в книгарнях трохи є: Жуль Верн, Дюма, Конан Дойль, Майн Рід. Хай ще прочитає Нестайка «Тореадори з Васюківки». Це був у такому віці бестселер.

Справді, згадала і я, «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка! Ця книжка — справжній дитячо-підлітковий бестселер. Вже чимало років.

Лариса Денисенко, письменниця та головний редактор юридичного журналу для підлітків «Абетка права», порадила такі книжки:

«Арсен» від Ірен Роздобудько. У Кокотюхи дуже гарні підліткові книжки. Мій «Макс Скай», але він у журналах. «Характерники», зрештою, також можуть сподобатися. Якщо більш конкретно, то Кокотюхи «Полювання на Золотий кубок» та кілька інших книжок з серії «Дивний детектив» — «Мисливці за привидами», «Клуб Боягузів», «Колекція гадів» та інше. У нього там кілька книжок для підлітків. Дуже цікава «Енн із зелених дахів» Монтгомері…

У видавництві «Урбіно» (підтримаю Ларису) справді виходять хороші перекладні книжки для підлітків, для дівчат перш за все. «Грані-Т» та «Видавництво Старого Лева» теж пропонують сучасну прозу для підлітків. Дещо з найновішого — «Арсен» від Ірен Роздобудько та «Новенька» від Оксани Сайко.

Видавець Божена Антоняк (видавництво «Урбіно») почала зі згадки про харківського автора:

— Можна Валентина Бердта порадити — «Мій друг Юрко Циркуль», — сказала вона. — Що ще?.. Крім «Таємниці зміїної голови» Андрія Кокотюхи («А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га») навіть пригадати одразу нічого не можу. З реалістичною прозою про життя підлітків у нас негусто. «Арсен» Ірен Роздобудько вийшов, але я не читала. У нас Павло (син. — Ред.) читав і «Буб» (книжки Барбари Космовської), і «Маргаритку» Нестлінгер, а це свідчить, що і хлопцям ці книжки цікаві, тому, думаю, їх теж варто рекомендувати…

А от письменник Петро Яценко вважає, що для хлопця такого віку важче підібрати книжку.

— Видання більше розраховані на дівчат-підлітків, — каже він. — Приміром, «Маргаритко, моя квітко» Нестлінгер. Можливо, сподобається «Крабат» — це страшнувате німецьке фентезі про те, як підлітки гарують на млині злого чарівника. Досить захоплююче чтиво для «півпарубка». Я ж у дванадцять із задоволенням читав «Гобіта, або Мандрівку за Імлисті гори» Толкієна — по два рази перечитував. Але це точно не про підлітків.

Із цієї короткої заочної «наради», що побажати почитати сучасному підліткові «хлопчачого» про своїх ровесників, виходить такий висновок: у цій ніші сучасної української та перекладної літератури — доволі вільно, місця багато. Але й писати для підлітків — не кожному до снаги…