«„Свобода у вогні“ — розповідь про випробування та надзвичайну вольову силу українців»

У Львові відбувся допрем'єрний показ документального фільму «Свобода у вогні» від американського режисера Євгенія Афінієвського. Це фільм про надважкі випробування та силу волі українців у війні за свою країну в перший рік повномасштабного вторгнення — 2022 рік. У фільмі також відображено, як агресивна політика диктатора володимира путіна залишалась непоміченою для світу упродовж багатьох років, що й привело до відкритої агресії… Тепер Україна має виклик — врятувати свою державу, звісно, не без допомоги світових партнерів.

Режисер-номінант премії «Оскар» Євгеній Афінієвський вже вражав світ своїм першим про Україну фільмом «Зима у вогні». Ця стрічка отримала приз глядацьких симпатій за найкращий документальний фільм на кінофестивалі в Торонто (Канада) та номінована на «Оскар».

Яка місія документального фільму «Свобода у вогні»?

Прем'єра фільму «Свобода у вогні» відбулась в рамках позаконкурсного показу на Венеціанському міжнародному кінофестивалі 7 вересня 2022 року. Члени команди стрічки привернули увагу до теми війни в Україні та закликали світ допомогти нам з важкою зброєю. Зокрема, акторка фільму Ганна Зайцева прийшла в чорній футболці зі знаменитою світлиною захисника «Азовсталі» і бійця полку «Азов». Інші учасники одягли білу сорочку із написами Glory to Ukraine, Glory to Heroes (гасла Слава Україні — Героям Слава англійською та українською мовами), а також тримали прапор України.

… На допрем'єрний показ у Львові прийшло 200 глядачів. Переважно це представники військових бригад, військові, які приїхали з передової у відпустку. Серед перших глядачів фільму — незламні захисники, які проходять реабілітацію в центрі «Незламні».

З Канади приїхав і друг режисера фільму. Знайомлюся з ним. Каже, зараз живе у Львові, з першого дня війни підтримував українців, інформував світ про військові злочини рф.

Документальний фільм створено на основі особистих історій звичайних українців, дітей, військовослужбовців, лікарів, матерів, людей похилого віку, журналістів та волонтерів. Режисер зосереджує увагу на емоційних розповідях історій мільйонів людей, життя яких кардинально змінила війна.

«Бабцю, ти повинна жити!»

Перші кадри фільму нагадують глядачам про історію, де Україна уже протистояла ворогу рф — дві світові війни, геноцид голодом, розстріли інтелігенції, яка була проти радянського режиму…

Потім на великому екрані транслювали перші вибухи о 4-й годині ранку у Києві та прикордонних областях. Це мить, коли кожен прокинувся від вибухів і з усвідомленням, що путін таки пішов зі зброєю на мирну Україну.

Кадри змусили глядача згадати про мить, коли прийшло усвідомлення про велику війну і що треба жити, попри надскладні обставини. Особисто я знову пережила важкі емоції, коли о 7:30 годині ранку дізналася про вторгнення рф, мені зателефонувала мама.

Бучани розповідали, як з балконів кидали на танки окупантів коктейлі Молотова. Показали і умови роботи журналістів, закордонних знімальних груп: як журналісти ховалися в підвалах і монтували там відео. Журналістка центрального телеканалу заспокоювала себе тим, що новини виходять, а значить є надія.

Глядачі в залі «завмерли» від кадрів, коли люди рятувалися у вщент розбитому Гостомелі.

«Бабцю, ти повинна жити!», — сказав волонтер, який супроводжував поранену бабусю.

Людей супроводжували на автобуси, які мали довезти людей до столиці на залізничний вокзал. Звідти стартувала евакуація до Польщі, через Львів. Творці фільму «Свобода у вогні» показали емоції війни — страх в очах дітей, сльози матерів та розпач, велике серце сотні тисяч волонтерів, медиків, військових…

Вражали кадри з Маріуполя. Жителі міста чітко заявили, що боронитимуть свій дім. Місто у блокаді, без води, газу, опалення та мобільного зв’язку, але таке незламне та з міцним духом. Люди п’ють воду з калюж, готують їжу на вулиці. «Ось так нам росія допомогла», каже хтось з маріупольців.

У Маріуполі щогодини прилітало багато «касет». Маріуполь обстрілювали квартал за кварталом… 7-річний Макар — блогер з Маріуполя. Він теж став героєм документальної стрічки. Школяр показував в соцмережах знищений дім, його життя було в підвалі, при чому цілодобово. Тут є кадри, де діти співають у підвалах маріупольських будинків, аби заспокоїтися, щоправда, співають мовою окупанта… Тим часом, харківська школярка настільки втомилася від сірих буднів підвалу, що малювала в альбомі веселку та квіти. Потім вирізала їх ножицями та клеїла на стіни підвалу.

Стрічка ще унікальна тим, що режисер дав змогу дітям висловитися про війну та її причини. Так, один хлопчик з Бучі кричав вслід танкам окупантів, що він їх ненавидить. А 5-річна харків'янка вважає, що війна виникла через те, що якісь «два дяді» щось між собою не поділили і тепер один з них пішов війною на українців. Ця ж школярка вважає, що все через те, що люди не вміють жити у мирі, а могли б навчитися і що це не складно.

Велика війна та незламність українців неможлива без кадрів з «Азовсталі». Один боєць-«азовець» сказав, що на війні важливо тримати дух, а ще — вміти бачити зорі через обстріляний дах. Це свідчить про те, що ти людина емпатії. На екранах показали кадри, коли на заводі під вибухи боєць виконує пісню «Стефанія».

Коли на екрані показали обстріли заводу «Азовсталь», де метр за метром все спалахує у вогні, хтось в залі емоційно сказав: «Нічого собі»…

Фільм «Свобода у вогні» пропустила крізь себе. Склалося враження, що глядачі в залі відчули біль переплетений з мужністю кожного інтерв'юера. На мить зрозуміла, що я не одна. По залу кінотеатру можна було почути жіночий плач. Такий фільм повинен бачити світ.

Світова прем‘єра стрічки запланована наприкінці лютого цього року на платформі Apple TV. Львів став першим містом в Україні, де відбувся допрем'єрний показ.