«Тішимося цвітом сихівських сакур, попри рашистські „Кинджали“ та шахеди»

У сквері імені Івана-Павла ІІ, що на Сихові (поруч з церквою Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ), розквітли сакури. Відтак там стартував традиційний сезон квіткового «паломництва». Цьогоріч сихівські сакури розпустили бутони пізніше, ніж зазвичай — 10 квітня. А вже 11 квітня у сакурному сквері Сихова — ніде яблуку впасти.

На календарі - 11 квітня, ужгородські сакури уже відцвіли і пустили на землю свої яскраво рожеві пелюстки… Знайомі, які поїхали туди, аби сфотографуватися та насолодитися цвітом, розчаровані. «В Ужгороді від цвіту сакур залишився килим з пелюсток, відцвіли, на жаль», — розповіла для «ВЗ» адміністратор салону краси Львова Лідія.

Сакури зцілюють, особливо в час війни

Але на Сихові сезон цвітіння сакур щойно стартував. Тож навіщо їхати на Закарпаття? Журналіст «ВЗ» не встигла поїхати в Ужгород, але на Сихів поспішила, аби зловити квіткову атмосферу та зробити колоритні фото на згадку. І я така не одна. В обідню пору в сквері ніде яблуку впасти. Сюди після уроків прийшли учні цілими класами, фотографувалися на згадку, знімали на камеру атмосферні відео. Чимало учнів прийшли з вчителями. «Так, хлопці, досить багато говорити — зараз всі гарно заспіваємо і знімемо відео на фоні сакур», — каже класний керівник однієї зі шкіл Сихова Надія Олегівна.

Учні влаштували біля сакур справжні квіткові конкурси, флешмоби, розваги… І це все знімкували професійним фотоапаратом, знімали також відео на камери мобільних телефонів.

На лавочках за процесом з усмішкою спостерігають жінки поважного віку. Прийшли теж помилуватися цвітом сакур, але без фотосесій. Просто відпочити від складної ночі, коли Львів атакували ворожі безпілотники та ракети.

«Давно чекали, коли сакури в сквері біля церкви розпустяться, щось цього року пізно, — каже пенсіонерка з Сихова Ольга Богданівна. — Вміємо тішитися цвітом сихівських сакур, попри рашистські кинджали та шахіди. Наш патріотичний дух не здолати! Завтра прийду сюди з онуками, вони приїдуть на сихівські сакури аж з Левандівки».

Інша пенсіонерка Світлана Вікторівна каже, що прийшла в сквер з поганим самопочуттям, а за пів години втому, як рукою зняло. Жінка каже, квіти сакури зцілюють, а особливо в час війни.

Це не сквер, а масова фотостудія, кожен фотографується, як вміє

Атмосферу в сквері складно передати словами. Схоже, що це не сквер, а масова фотостудія.

Кожен фотографується, як вміє - креативу вистачає. Хтось стає на лавку і пригинає до обличчя гілку сакури, хтось з фотографів нагадує, що достатньо фотографуватися в одній позі і час одягнути для різноманітності чорні окуляри…

Особливо потішили фотосесії матерів з немовлятами. На фотосесію посеред робочого дня знайшли час і батьки, сюди приходять цілими сім'ями. Левова частка людей прийшли сюди, щоб розбавити свою сторінку в соцмережах рожевим цвітом сакур.

Раптом у сквері до мене підходить дівчина, просить сфотографувати її. Погоджуюся. Її волосся — тематичне, рожевого відтінку.

Запитую, чи це збіг обставин. «Вчора спеціально купувала тонер, аби виглядати вишукано на фоні сакур», — відповіла дівчина.

З досьє «ВЗ»

Перші сакури у сквері Івана-Павла ІІ висадили у 2011 році. Також як подарунок від посла Японії місто отримало двадцять сакур, ці саджанці висадили депутати Львівської міської ради, народні депутати України. Парк імені Папи Римського Івана Павла ІІ урочисто відкрили 28 вересня 2007 року. У вересні 2010 року було завершено благоустрій території — встановлено світильники, лавочки.