Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Заячу губу оперують у дітей із шестимісячного віку

Хірурги допомагають педіатрам боротися із пневмонією у дітей. Також сучасна медицина допомагає зарадити діткам із новоутворами та вродженими вадами. Про низку проблем маленьких пацієнтів та їх вирішення розповів фахівець у галузі дитячої хірургії, дитячий хірург Олександр Калінчук — завідувач дитячого хірургічного відділення Лікарні Св. Миколая 1 ТМО Львова

Фото з архіву Олександра Калінчука.
Фото з архіву Олександра Калінчука.

— Олександре Олександро­вичу, чи потрапляли до вас діти після ковіду? Адже останнім часом часто чуємо, що у дітей виникають ускладнення, зо­крема через пневмонію?

— Так, у наші руки, руки хірур­гів, потрапляє частина дітей, які мають пневмонію із т. зв. плев­ральними ускладненнями. Най­поширеніші серед них — наявність надлишкової рідини навколо леге­ні, яка може інфікуватися. Це яви­ще називається плевритом. Коли відбувається нагноєння, тоді — це гнійний плеврит, або піоторакс. Якщо ситуацію не можна випра­вити консервативно, за допомо­гою антибіотиків, тоді лікарі про­водять малоінвазивну санацію, тобто торакоскопічну операцію з видалення гною із плевральної порожнини, встановлюють дре­нажі для того, щоб гній міг вільно відтікати з організму дитини, а не накопичуватись у якомусь обме­женому просторі.

Друге ускладнення — це т. зв. пневмоторакс, коли на тлі пнев­монії легеня настільки розправля­ється, що відкривається простір дихальних шляхів, і повітря, яке не мало би потрапляти в плевральну порожнину, яка оточує легеню, потрапляє у неї, накопичується там і стискає її. Такого пацієнта скеровують до хірурга, і хірург до­помагає дитині.

Окрім цих двох ускладнень, які трапляються найчастіше, можли­ві ускладнення, коли формується хронічний абсцес або кіста легені. Але то вже пізніші наслідки. У будь-якому разі фаховий педіатр по­бачить, коли він ще може лікувати пневмонію консервативно, а коли мусить віддати пацієнта хірургу.

— Трапляється, що у дітей пітніють долоні. Чи таке явище можна вилікувати і яким чи­ном?

— Це явище ще називають син­дромом мокрих долоньок. Захво­рювання не є смертельним, проте заважає дитині жити. Залежно від ступеня гіпергідрозу (так захво­рювання називають медичною мовою) обирають різні стратегії лікування. Найпростіші серед них — догляд із використанням гігієніч­них засобів. Також застосовують медикаментозні засоби терапії. Крайній метод, який дає змогу до­сить ефективно допомогти таким дітям і дорослим — це т. зв. груд­на симпатектомія. Метод полягає у тому, що у маленького пацієнта малоінвазивно, через 2 або 3 ма­лесеньких проколи, відшукують у грудній порожнині нерви, що від­повідають за роботу потових за­лоз, та блокують їх. Таким чином потові залози у тій зоні, яку хочуть виключити з потовиділення, зупи­няють роботу, і долоні стають сухі.

— Ще одна вроджена вада, яка трапляється у дітей, — це заяча губа. В якому віці най­краще її оперувати? Наскільки складним є це втручання?

— Так, це складне оперативне втручання. Треба дивитися, чи є деформація носа, незарощення верхнього піднебіння. Зараз ми оперуємо дітей за допомогою сучасних технологій якомога ра­ніше, з 6-місячного віку. Тому що ця вроджена вада перешкоджає нормальному харчуванню дитини. Наступний момент — естетика, яку у старшому віці корегувати наба­гато важче. Ще один момент — за­яча губа і ущелини верхнього під­небіння мають бути скореговані до початку формування прикусу за сучасними методиками.

Записала Ірина-Марія Лис.

Схожі новини