Багату Норвегію хочуть «розкуркулити»
The Economist пише про її «непристойні прибутки» від продажу енергоносіїв за «захмарними» цінами. Усе через війну…
«Поки українці воюють, а європейці тремтять від думок про рахунки за опалення й електрику, Норвегія від цієї війни отримує непристойні прибутки, — зауважує британський тижневик The Economist. — Норвегія нарешті повинна подумати про те, як допомогти Європейському Союзу подолати цю кризу». Видання, зокрема, наголошує: «Чим довше ціни на газ залишатимуться захмарними, тим сильніший тиск чинитиметься на Норвегію, — аби вона віддала частину своїх величезних доходів. Україна переконалася, що Європа схильна допомагати тому, кого спіткало нещастя. А країни, яким випала несподівана винагорода, повинні вкинути її частку до спільного казана».
The Economist нагадує, що завдяки шестимісячній війні росії проти України Норвегія (за показником ВВП на душу населення — друга після Люксембургу держава Європи) ще більше збагатилася. Як відзначає видання, північна Норвегія була би заможною, навіть якби пів століття тому біля її помережаного фйордами узбережжя не знайшли багатющі поклади нафти й газу. Але їх знайшли, тож скандинавська країна буквально купається у грошах.
До російсько-української війни, нагадує The Economist, продаж нафти, газу й електрики приносив Норвегії понад 50 мільярдів доларів на рік, або 10 тисяч доларів на одного норвежця. Цього цілком достатньо, аби утримувати соціальну державу. Утім, це були «квіточки». А «ягідки» дозріли зараз: завдяки війні в Європі доходи Норвегії від експорту енергоносіїв зросли до… понад 200 мільярдів доларів на рік!
«Якби Норвегія не була така мудра й не зберігала ці шалені гроші у спеціальному державному фонді, то за теперішніх цін кожний норвежець міг би отримати річний чек на суму 40 тисяч доларів — тобто річний ВВП на одного жителя Європейського Союзу, — підраховує британське видання. — А так 5,5 мільйона громадян Норвегії мусять задовольнятися спільним статком у розмірі 1,2 трильйона доларів».
Іще донедавна європейців, головних клієнтів багатої на енергоносії Норвегії, усе влаштовувало, нагадує The Economist. У ЄС вітали будь-яке неросійське джерело газу чи нафти, бо ж альтернативи були на Близькому Сході або у Північній Африці. Тобто в авторитарних правителів, мати справу з якими політикам ЄС подобалося значно менше, ніж спілкуватися з чемними урядовцями з Норвегії… Осло така співпраця також задовольняла, хіба що норвежці просили ЄС пом’якшити риторику про необхідність швидкого прощання з викопним паливом. За потреби Норвегія збільшувала видобуток нафти й газу настільки швидко, наскільки це було можливо, часом навіть «придушувала» профспілкові страйки, — аби тільки забезпечити потрібні ЄС нафтогазові поставки. Зрештою, хоча Норвегія не є членом Євросоюзу, вона приєдналася до запроваджених ЄС санкцій проти рф і надала кошти на підтримку України.
Але з поглибленням у Старому світі енергетичної кризи, відзначає The Economist, уся ця ідилія добігла кінця. Схоже, ЄС, який зараз переймається тим, як урятувати свої компанії і пересічних споживачів від захмарних цін на енергоносії, більше не бажає спокійно спостерігати, як Норвегія збагачується під час війни. Першою, відзначає The Economist, про це заговорила Польща: у травні її прем'єр-міністр Матеуш Моравецький засудив «хворі» ціни на норвезький газ. Інші країни ЄС наразі реагують більш стримано: мовляв, мудрий постачальник міг би знизити вартість енергоносіїв, принаймні, на час війни…
А що на це Норвегія? Наразі Осло вважає, що ціни на енергоносії регулює ринок, а великі прибутки, які одержує країна завдяки таким цінам, потрібні Норвегії для фінансування «екологічної трансформації»… За даними The Economist, норвежці справді мають певні енергетичні проблеми. Зокрема, вони пов’язані з гідроелектростанціями, які забезпечують країну значними обсягами електрики. Через літню спеку чимало норвезьких річок обміліли, електрики було вироблено менше, тож її вартість зросла… Деякі галузі норвезької економіки, зокрема, виробництво добрив і металургія, існують насамперед завдяки дешевій електриці. Більшість норвежців обігрівають свої будинки електрикою і активно купують електромобілі. Відтак подорожчання електроенергії у Норвегії відчули.
Чимало норвежців звинувачують у зростанні цін на електрику… її експорт до ЄС. Норвезький уряд відреагував щедрими субсидіями й припустив, що може обмежити експорт електроенергії - бо ж у країні, яка продає ЄС газ і нафту, електрики зараз бракує… Звісно, така позиція Осло його партнерів у Євросоюзі дратує: там впевнені, що енергетичні ринки мають залишатися відкритими.
«Чим довше ціни на газ будуть захмарними, тим сильніший тиск чинитиметься на Норвегію, — аби вона поділилася частиною своїх величезних доходів», — підсумовує Economist. Але думка про можливі знижки на газ для покупців із ЄС норвезьких політиків не надихає… Утім, нещодавно прем'єр-міністр Норвегії Йонас Ґар Сторе припустив: норвезькі енергетичні компанії можуть погодитися на довгострокові контракти, які знизять теперішні ціни на газ — в обмін на стабільні доходи, які ці компанії одержать пізніше.
Багата Норвегія, на думку The Economist, також має взяти участь у фінансових програмах допомоги, які реалізує ЄС, зокрема, допомогти пом’якшити наслідки пандемії Covid-19. «Україна переконалася, що Європа схильна допомогти тому, кого спіткало нещастя, — підсумовує видання. — А країни, яким випала несподівана винагорода, повинні вкинути її частку до спільного казана».
