Передплатити Підтримати

Подорож до Сицилії за 30 євро: що можна побачити на античному острові

Записки туриста


Фото автора

В Україну «зайшли» на повітряний ринок компанії-лоукости, а тому з’явилась спокуса відвідати невідому Сицилію, оглянути цю острівну країну, поведінку людей, що живуть біля підніжжя вулкану посеред кам'яних гір.

І я зовсім не шкодую, що така нагода випала у нетуристичний сезон, адже не було бажання ніжитись та купатись у морі, а була можливість оглянути історичні, архітектурні та природні пам'ятки Сицилії.

Маючи паспорт вакцинації, ПЛР-тест і, звісно, квиток (орієнтовна вартість 15 євро в один бік), ми за дві з половиною години вже були у Палермо, де нас зустріло сонечко на тлі скелястих гір. Недаремно щоразу на думку спадав вірш неперевершеної Ліни Костенко:

У мить натхнення Бог створив Сицилію.

Створив її із каменю суцільного.

В чоло поцілував, перехрестив

і на долоні в море опустив.

Кафедральний собор. Фото автора

До столиці Сицилії Палермо, 30 км від аеропорту, ми дісталися поїздом, придбавши квитки (вартість 6 євро) та закомпостирувавши їх. І відразу потрапили у місто, просочене давньою історією, чарівними площами та фонтанами, вражаючими соборами, розкішними палацами та симпатичними вуличками, ширина яких може сягати витягнутих рук.

Вузенькі вулички. Фото автора

Оскільки Палермо часто називають «найбільш завойовуваним містом у світі» протягом кількох тисяч років, то відчувається насичений конгломерат культур, стилів та релігій. Необхідно побачити Кафедральний собор, Королівський палац, Палатинську капелу, Нові ворота, церкву Св. Катерини.

Площа Преторія, фонтан. Фото автора

Варто відвідати театр «Масімо» на Piazza Verdi — з найбільшою оперною сценою в Італії. Він побудований у найкращих традиціях класицизму. До речі, там варто сфотографуватись на тлі знаменитих сходів, де сталася трагічна розв'язка кіносаги про хрещеного батька. Якщо любите гострі відчуття, можна відвідати місцевий ринок «Вуччірія», розташований на однойменній площі, але безлад, сміття, запах та й сицилійці-продавці, не викликають довіри, аби щось купити.

Наступного дня ми рушили автобусом у Сіракузи. Перед нами було два маршрути: старий квартал Ортіджа з пам’ятками сіракузького бароко та ресторанами на набережній і район Неаполіс з археологічною зоною античних театрів.

Захід сонця над Середземним морем. Фото автора

Спочатку ми поблукали набережною та посиділи на заході сонця у затишному ресторанчику (можна повечеряти з келихом вина за 20 євро), а вже коли стемніло, рушили до руїн археологічного парку.

Саме тут побачили відлуння древніх цивілізацій. Римляни і візантійці, араби і нормани, шваби та арагонці — усі зіграли тут свою роль. А ще це місто пов'язане з іменем видатного грецького вченого Архімеда. Не вдалося потрапити у музей, оскільки з невідомих причин він був закритим, то ми вирушили на пошуки його могили в археологічному парку.

Археологічний парк. Фото автора

Парк розташований фактично в центрі міста серед новобудов і налічує понад тисячу гробниць, вирубаних прямо в скелях першими поселенцями цих місць, а потім використаними і розширеними греками і римлянами.

До речі, гуляючи набережними, не бачила гарно облаштованих пляжів. Розумію — не сезон, але суцільні кам'яні брили, подекуди сміття та бруд, викликали у мене сумнів щодо літнього відпочинку на морі саме тут. Можливо, влітку все виглядає інакше.

І на завершення 4-денної подорожі відвідали Катанію. Це місто спочатку було засноване як грецька колонія, потім ставало частиною численних імперій і культур. Під час епохи Відродження Катанія стала одним з найвпливовіших міст Італії.

Катанія лежить у тіні величезної гори Етни (3300 м), і цей активний вулкан є однією з головних туристичних пам'яток Сицилії. Останнє виверження відбулося у 2015 році! Ми на Етну подивилися здалеку — з вікна автобуса.

Історичних пам’яток різних епох тут дуже багато: давньоримський амфітеатр, римський театр Одеон на 7000 місць, кафедральний собор Катанії — Базиліка Каттедрале Сант'Агата — шедевр нормандської та барокової архітектури, побудований далекого 1078 року на давньоримських руїнах.

Базиліка Св. Агати. Фото автора

Всередині є чудові фрески на головному вівтарі, величезні картини і могила знаменитого композитора Белліні. Загалом, згадок про Вінченцо Белліні в Катанії багато: пам’ятник, вілла, оперний театр, парк та вулиця його імені — все, як годиться.

Пам'ятник композитору Вінченцо Белліні. Фото автора

Замок Урсіно від ХІІІ століття і до сьогодні у дивовижному стані — і всі чотири його оригінальні вежі, і мури все ще як нові.

Замок Урсіно. Фото автора

Церква Св. Миколая — одна з найвідоміших пам'яток архітектури Сицилії. Інакше її називають San Nicolò l’Arena — збудована на піщаному схилі гори Етни. Це найвищий храм Сицилії: висота його центрального бані — 71 метр, а довжина фасаду — 105 метрів. У храмі на підлозі у 1839 р. була створена розмітка сонячного годинника, прикрашена знаками зодіаку. Рівно опівдні сонячний промінь перетинав центральну лінію меридіана. Згодом через руйнування систему було пошкоджено і поки що не відновлено.

Коли настав час перекусити, ми подалися у найбільш людну кав'ярню і випадково потрапили на сицилійське весілля. Жінки пишних форм були одягнені у яскравий одяг, що мені асоціювався з циганським, сильно з викличним макіяжем. А ще вони дуже шумні, таке враження, що одночасно усі розмовляють. До речі, повсякденний одяг сицилійок переважно чорного кольору.

Маю відчуття, навіть переконання, що ось такі 4-денні тури продовжують тривалість життя на чотири роки. Адже та кількість побаченого, калейдоскоп вражень створюють відчуття тривалої подорожі і приємних споминів.

Оксана Тарнавська