Без прапора, без гімну, без урочистостей: чемпіони-безхатченки…
Абсолютно російська властивість – гордитися не тим, що ти кращий в світі, а тим, що відняв перемогу у когось іншого
Кримські газети пишуть, що збірна команда російських фігуристів зі Стокгольма повернулася «з тріумфом», однак при цьому фальсифікують події і маніпулюють з причинами, які призвели до того, що фігуристки повернулися ображені і розчаровані.
А сталося так, що фігуристки Анна Щербакова, Єлизавета Туктамишева і Олександра Трусова — зайняли весь п'єдестал пошани, всі три місця, однак це не принесло їм радості, бо згідно з положенням міжнародної спортивної організації ні поздоровляти, ні вітати їх ніхто не збирався — їм довелося медалі вішати на груди самим собі, самим брати з скляних конусів букети. Під час нагородження зазвучала музика, лідери світового фігурного катання, як розповідають, почали розгублено переглядатися. В залі виконувався не державний гімн Росії, а уривок з Першого концерту Петра Чайковського. Над ареною піднімалися не прапори Росії, а якісь сірі полотнища.
Все це сталося закономірно, і винна в цьому влада Росії, яка вичавлювала з своїх спортсменів останні сили та примушувала їх вживати допінги для того, щоб порадувати Путіна і гарантовано перемогти. І можна тільки зрозуміти сльози і розчарування спортсменок, які приїхали, перемогли, але виявились кинуті батьківщиною, і стали на міжнародній арені фактично безхатченками.
Однак преса не може опублікувати статті про дійсні причини покарання Росії міжнародним спортивним комітетом, не може написати, що винна в цьому російська влада, а знову наводить тінь на тин. Кримські газети розповідають, що начебто це «плоди» продажності колишнього глави РУСАДА Родченкова. Щоб втекти на Захід і знайти там джерело існування, він нібито вкрав пробірки з лабораторії допінг-контролю, влаштував бурю в склянці води, мовляв, російський спорт тримається виключно на заборонених препаратах. І «європейські партнери, в особі спортивних чиновників, до 2022 року заборонили російським атлетам виступати на чемпіонатах світу, олімпіадах під російським триколором, а в разі перемоги слухати слова Сергія Михалкова і Габріеля Ель-Регистана, покладені на музику Олександра Александрова.
На думку деяких журналістів, «легше перенести санкції, що позбавляють нас пармезану, ніж усвідомлювати заперечення ознак, які підкреслюють твою причетність до «русского мира». Кримські журналісти вважають за гордість свою перемогу тому, що цією перемогою вони не пустили на п’єдестал пошани ні французьких, ні британських спортсменів. І хоч гімн Росії не прозвучав, але не прозвучали і гімни Франції та Британії. Абсолютно російська властивість — гордитися не тим, що ти кращий в світі, а тим, що відняв перемогу у когось іншого. З цієї якості, начебто спортивної, починалися і всі війни, які вела і веде зараз Росія. Це властивість не показати свій розум, а показати силу, щоб зробити комусь гірше, хай навіть ціною шкоди самим собі.
